Справа №: 619/2059/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/2440/19 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ст. 81 КК України
25 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі представника ВК №109, належним чином повідомленого про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові дану справу за апеляційною скаргою засудженого та його захисника на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21 06 2019 року,-
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про застосування щодо ОСОБА_7 умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Суд мотивував своє рішення тим, що із матеріалів особової справи ОСОБА_7 та його особистих пояснень в судовому засіданні не вбачається, що ставленням до праці він довів своє виправлення, оскільки ніде не працює, а його посилання на стан здоров'я, який йому не дозволяє працювати є безпідставним, оскільки ОСОБА_7 у встановлений законом спосіб не звільнений від виконання трудових обов'язків як особа яка відбуває покарання.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 подали апеляційні скарги
Засуджений ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Захисник ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та звільнити засудженого ОСОБА_7 умовно-достроково від подальшого відбування покарання, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не були всебічно досліджені обставини справи.
Вказує на те, що в судовому засіданні представник Державної установи «Дергачівська виправна колонія (№109)» не заперечував проти задоволення клопотання та підтвердив, що засуджений ОСОБА_7 працевлаштований.
Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу, що засуджений ОСОБА_7 сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, а прокурор також не надав суду таких доказів.
Позиції учасників судового апеляційного провадження.
Засуджений та його захисник підтримали доводи апеляційних скарг, просили задовольнити їх вимоги у повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг засудженого та його захисника, вважаючи ухвалу суду законною і обґрунтованою.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 81 КК України, обов'язковою складовою для прийняття судом рішення про безумовне умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного вироком суду кримінального покарання, є сумлінна поведінка та ставлення до праці засудженого, як умова доведеності виправлення останнього.
За змістом зазначеної норми, сумлінну поведінку слід розуміти як комплекс зразкового дотримання режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації колонії, відсутність порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.
Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до праці проявляється у поліпшенні кількісних та якісних показників виконуваної робити, підвищення виробничої кваліфікації, бережливому ставленні до обладнання та інструментів, додержання охорони праці та техніки безпеки.
З досліджених під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції даних встановлено наступне:
за період відбування покарання в Державній установі «Диканівська виправна колонія (№12) стягнень не мав. Один раз заохочувався правами начальника колонії, двічі - правами начальника відділення та ще один раз - дисциплінарною комісією;
в Державній установі «Дергачівська виправна колонія (№ 109)» перебуває з 27.07.2018. За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень та заохочень не має. Працевлаштований різноробом на сільськогосподарському підприємстві. До праці ставиться задовільно. Згідно графіку приймає участь у неоплатних роботах з благоустрою території відділення, до яких ставиться задовільно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість.
В той же час з матеріалів провадження встановлено, що адміністрацією колонії розглядалось питання щодо застосування до ОСОБА_7 ст.81 КК України, проте відповідно до витягу з протоколу №25 від 05.11.2018 року засідання комісії адміністрації Державної установи «Дергачівська виправна колонія (№ 109)» по розгляду матеріалів на умовно-дострокове звільнення, згідно зі ст. 81 КК України постановлено відмовити у поданні матеріалів в районний суд на умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 , як особі, яка не довела свого виправлення.
Повторно розглянути матеріали про можливість представлення до умовно - дострокового звільнення: через 1 рік, не раніше - 05.11.2019 року.
У роз'ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в постанові пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002, відповідно до яких суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.
Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Отже, викладені в оскаржуваній ухвалі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає вірними, оскільки вони ґрунтуються на аналізі даних про поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а не лише за час, що безпосередньо передував розгляду питання про застосування умовно-досторокового звільнення.
Крім того, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_7 засуджений за злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Зважаючи на всі вказані обставини в їх сукупності, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст.,392,393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423,424-426 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги засудженого та його захисника - залишити без задоволення.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21.06.2019 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 - залишити без змін.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3