01 серпня 2019 року
м. Рівне
Справа № 555/266/19
Провадження № 22-ц/4815/855/19
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Боротюком Олександром Олександровичем на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2019 року (ухвалене у складі судді Собчука А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
07 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що згідно виконавчого листа № 555/2341/16-ц, виданого 28.02.2017 року Березнівським районним судом Рівненської області, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання їхніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 23.11.2016 року і до повноліття дітей.
Зазначений виконавчий лист знаходиться на виконанні в Березнівському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області.
Незважаючи на прийняті виконавчою службою заходи, відповідач ухиляється вчасно сплачувати аліменти.
Заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача та станом на 31 січня 2019 року становить 30227,36 грн.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 11903,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлено факт наявності заборгованості зі сплати аліментів станом на березень 2019 року, що підтверджується належними доказами - розрахунками заборгованості і відповідачем не спростовано його вини у виникненні зазначеної заборгованості зі сплати аліментів, тому вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
02 травня 2019 року представником ОСОБА_2 адвокатом Боротюком О.О. подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з'ясував обставини справи, не визнав встановленими обставини, які належними і допустимими доказами були повною мірою доведені стороною відповідача, не застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального права, які підлягали до застосування, що призвело до помилкових висновків суду.
Суд не звернув увагу на те, що борг по аліментним зобов'язанням виник із об'єктивних і непереборних для відповідача підстав, а саме у зв'язку із повною тимчасовою втратою працездатності - як наслідком перенесеної дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26 жовтня 2017 року.
24 травня 2019 року ОСОБА_1 подано відзив, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Зазначає, що суд врахував здоров'я відповідача та зменшив розмір неустойки за прострочення сплати аліментів на 50 %.
Вважає рішення Березнівського районного суду від 20.03.2019 року законним та обґрунтованим, а доводи апелянта надуманими та безпідставними.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення її без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 від 06 червня 2007 року та серії НОМЕР_2 від 07 жовтня 2009 року ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
21 березня 2017 року державним виконавцем Березнівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 555/2341/16-ц від 28.02.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 23.11.2016 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7).
Згідно розрахунку розміру заборгованості по сплаті аліментів, складеного державним виконавцем, ОСОБА_2 аліменти сплачував не регулярно та не в повному обсязі, а станом на 31.03.2019 року розмір заборгованості по сплаті аліментів складає 25039,50 грн. (а.с. 59).
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд першої інстанції встановив наявність вини відповідача у простроченні сплати аліментів, однак врахував майновий стан та стан здоров'я платника аліментів, а тому, в силу ч. 2 ст. 196 СК України, зменшив розмір пені з 23806,00 грн. до 11903,00 грн.
Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Частинами 1-2статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Такий порядок обрахування пені за прострочення сплати аліментів наведено Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц.
Здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, у якому загальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів складає 23806,00 грн., відповідає вищезазначеним вимогам закону, правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року усправі № 572/1762/15-ц та не спростований відповідачем.
Відповідачем не наведено об'єктивних підстав, які перешкоджали йому своєчасно сплачувати аліменти на дітей.
Наведені у апеляційній скарзі обставини щодо повної та тривалої втрати працездатності, не свідчать про відсутність вини в розумінні ст. 196 СК України та були враховані місцевим судом при зменшенні розміру пені.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Боротюком Олександром Олександровичем залишити без задоволення, а рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суддя-доповідач С.С. Шимків
Судді: С.В. Боймиструк
С.О. Гордійчук