Рівненський апеляційний суд
Іменем України
31 липня 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
Прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
слідчого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2019 року в кримінальному провадженні № 12019180180000920, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до 13 вересня 2019 року.
Як вбачається з клопотання, ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 14 липня 2019 близько 19.00 год, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи на території тракторної бригади фермерського господарства “Машинно-технологічна станція “Тайкури”, що по вул. Шевченка 91 в с. Тайкури Рівненського району Рівненської області, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_11 під час раптово виниклого конфлікту умисно спільно нанесли останньому не менше п'яти ударів кулаками рук та ногами в різні частини тіла, завдавши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_11 помер в кареті швидкої допомоги під час транспортування до лікарні, про що 15 липня 2019 року йому оголошено ( а. с. 24).
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та джерело доходів, оскільки працює неофіційно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а слідчий та прокурор, на його думку, не довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує, що матеріали клопотання не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження умислу на спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, оскільки підозрюваний лише штовхнув загиблого і знімав бійку на телефон.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із 21.00 год. до 07.00 год. ранку за місцем постійного проживання підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини (1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, та існують ризики переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування або суду, та недотримання ним своїх процесуальних обов'язків.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину групою осіб, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, постійного визначеного місця проживання не має, орендуючи житло, не працює, не має сталих соціальних зв'язків, а тому, на думку колегії суддів, існує ризик недотримання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків, оскільки відсутні стримуючі чинники особистісно - соціального характеру.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 суд дотримався вимог п. п. 3-8 ч. 1 ст. 178 КПК України і вірно прийшов до висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали і обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 липня 2019 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3