Справа № 538/1422/17 Номер провадження 22-ц/814/1852/19Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
02 серпня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі судді-доповідача: Абрамова П.С., суддів: Бондаревської С.М., Кривчун Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Лучанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, землеупорядника Лучанської сільської ради, секретаря Лучанської сільської ради про визнання права власності,-
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лучанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, землеупорядника Лучанської сільської ради, секретаря Лучанської сільської ради про визнання права власності - закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
ОСОБА_1 01 червня 2019 року звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу суду.
Апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Оскільки у скарзі апелянт жодним чином не обгрунтовувала поважність причин пропуску строку, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 червня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху та вказуючи на необхідність обгрунтування ОСОБА_1 поважності причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження ухвали, апеляційний суд виходив з наступних обставин.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт була присутня в судовому засіданні при проголошенні ухвали судом (а.с. 157).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом.
Копія ухвали Полтавського апеляційного суду від 21 червня 2019 року отримана ОСОБА_1 05 липня 2019 року.
На її виконання 10 липня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшли заяви, у яких апелянт просить суд продовжити строк на усунення недоліків. Підстави для цього не обгрунтовує. Доказів поважності причин його пропуску не надала
Окрім цього, у додатках до заяви, зареєстрованої за вхідним №9158 від 10 липня 2019 року надала квитанцію про сплату ОСОБА_2 коштів в сумі 385,20 гривень на невідомий рахунок.
Оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунені, вмотивоване клопотання з обгрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду ОСОБА_1 також не надано, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2019 року строк на усунення недоліків апеляційним судом продовжений.
На виконання цієї ухвали суду 31 липня 2019 року ОСОБА_1 надала заяву, у якій знову вказує на обставини справи, але ніяким чином не обгрунтовує поважність причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Одночасно з цією заявою апелянт надала квитанцію про сплату нею судового збору в сумі 385 гривень 20 копійок, який зарахований на рахунок апеляційного суду. Копії апеяційної скарги відповідно до числа осіб - учасників судового розгляду не були надані.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2019 року необхідно відмовити.
При цьому апеляційний суд керується вимогами ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на доступ до суду.
Загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63) . Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справі «Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, п. 33, Series А № 274).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції).
В рішеннях Європейського Суду з прав людини висловлена позиція, що держава вправі висувати свої вимоги щодо доступу до суду апеляційної інстанції (Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства), 13 липня 1995, Серії A № 316-B).
Рішення суду щодо виконання вимог закону не є перекоджанням у доступі до правосуддя.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 357 ЦПК України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття, у випадках визначених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя : П.С. Абрамов
Судді: С.М. Бондаревська Т.О. Кривчун