31 липня 2019 року
м. Харків
Справа № 636/622/19
Провадження № 22-ц/818/3196/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Бровченка І.О.,
суддів: Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.
імена (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 квітня 2019 року в складі судді Карімова І.В.,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 18.09.2014 з ј частини до 1/6 частини усіх видів доходів ОСОБА_1 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повнолітня.
Ухвалою суду від 26 лютого 2019 року вказану позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 12 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів повернуто позивачу.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_1 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 квітня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановлену з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що цивільне процесуальне законодавство не містить вимог, яких необхідно дотримуватись при викладі обставин, необхідні докази для розгляду справи ним також подано, посилаючись на п. 6 ст. 175 ЦПК України зазначає, що, враховуючи, що законом не визначений обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору в такій категорії справи, то у випадку якщо заходи досудового врегулювання спору не проводились, зазначати в позові це закон не вимагає, посилаючись на п. 8 ст. 175 ЦПК України зазначає, що оскільки доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою він не має, то перелік таких доказів ним не подано.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 червня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 12 квітня 2019 року.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 квітня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 червня 2019 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Призначено цивільну справу до розгляду судом апеляційної інстанції в приміщенні Харківського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами справи.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитись, з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1 , 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зі змісту ухвали від 26 лютого 2019 року вбачається, що залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що вона подана до суду без дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: позивачем не долучено документи виконавчої служби про відкриття провадження та стягнення аліментів з боржника. Крім того, позивач не зазначає та не надає суду доказів своїх доходів та зміни матеріального або сімейного стану, або стану здоров'я, які вважає підставою для зменшення розміру аліментів. Суд вважав, що уточненню підлягає виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, необхідно зазначити докази, що підтверджують кожну обставину та якими обґрунтовуються позовні вимоги (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), позовна заява не містить, як того вимагає ЦПК України, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивач у позовній заяві не зазначає чи звертався він до відповідача у зв'язку з обставинами, що виникли та яку було надана відповідь чи прийнято рішення (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), в порушення п. 7 та п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові не зазначено наявність або відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою. Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення судом питання щодо наявності спору за даним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, роз'яснивши, що у разі невиконання умов ухвали у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернена позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали суду від 26 лютого 2019 року 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, якій зазначив, що доказом зміни його матеріального стану є рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2018 року. Отже, щомісячно з нього стягується більша сума коштів, ніж на момент ухвалення рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 18 липня 2019 року. Недолучення до позову постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів не є підставою для залишення позову без руху. Крім того, в заяві зазначив, що цивільне процесуальне законодавство не містить вимог, яких необхідно дотримуватись при викладенні обставин справи, обставини викладені позивачем, як він вважав за потрібне, докази на підтвердження цих обставин ним надано, посилаючись на п. 6 ст. 175 ЦПК України, зазначив, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок врегулювання спору. Вказав, що оскільки доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою він немає, то перелік таких доказів ним не надано. Просив відкрити провадження у справі.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 12 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів повернуто позивачу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.
Слід зазначити, що ст. 185 ЦПК України чітко визначено підстави для залишення позовної заяви без руху та подальше її повернення, а саме недотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Статтею 175 ЦПК України визначено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
В заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 вказав, що в позовній заяві ним викладено всі обставини, як він вважав за потрібне, із зазначенням доказів, необхідні докази на підтвердження цих обставин ним також надано, посилаючись на п. 6 ст. 175 ЦПК України, зазначив, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів врегулювання спору, лише за умови, якщо такі проводилися, в тому числі якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок врегулювання спору. Відповідно до п. 8 ст. 175 ЦПК України в позові зазначено перелік документів, що додаються до заяви, а оскільки доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою він не має, то перелік таких доказів ним не надано.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, підстави, на які послався суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не є правовими підставами для залишення позову без руху.
За таких обставин суд першої інстанції порушив норми процесуального права, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви у зв'язку з неусуненням недоліків є помилковим.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно вимог статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Порушення судом норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 квітня 2019 року - скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 липня 2018 року.
Головуючий - І.О. Бровченко
Судді : А.І. Колтунова
Н.П. Пилипчук