Справа № 554/4629/18 Номер провадження 22-ц/814/2074/19Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
29 липня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Обідіної О.І.
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Прядкіної О.В.
За участю секретаря Кальник А.М.
розглянула в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави в складі судді Чуванової А.М. від 5 червня 2019 року за скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, старший державний виконавець Федько Є.О., ОСОБА_1 ,
В червні 2018 року Виконавчий комітет Полтавської міської ради звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу Примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮД у Полтавській області Федька Є.О. по винесенню постанови від 05.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №544/8230/17, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 15.05.2018 року про зобов'язання Виконавчого комітету Полтавської міської ради у трьохмісячний термін надати ОСОБА_1 на склад сім'ї з двох осіб житлове приміщення у відповідності з нормами житлового законодавства України в к порядку черговості та скасувати вказану постанову.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.11.2006 року зобов'язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради у трьохмісячний термін з дня ухвалення цього рішення надати ОСОБА_1 на склад з двох осіб житлове приміщення у відповідності з нормами житлового законодавства України.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16.01.2007 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03.11.2006 року змінено, виключено з резолютивної частини рішення суду слова «з дня ухвалення цього рішення» та доповнено резолютивну частину рішення суду після слова «України» словами «в порядку черговості».
Приймаючи вказане рішення суд апеляційної інстанції вказав на необхідність дотримання принципу черговості при наданні житла.
В подальшому, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.12.2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 та видано дублікат виконавчого листа №2-4926/06, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 29.01.2007 року про зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради у трьохмісячний термін надати ОСОБА_1 на склад сім'ї з двох осіб житлове приміщення у відповідності з нормами житлового законодавства України в порядку черговості.
Натомість, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Полтавській області Федьком Є.О. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №554/8230/17, про видачу якого ухвала Октябрським районним судом м. Полтави не приймалась.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 5 червня 2019 року в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду вмотивована відсутністю обставин, які б свідчили про незаконність та протиправність дій з боку державного виконавця при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Полтавської міської ради, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити скаргу.
Зокрема вказує, що місцевий суд безпідставно взяв до уваги постанову Верховного Суду від 11.03.2019 року, яка не може вважатись належним доказом по справі, оскільки стосується інших процесуальних обставин, пов'язаних з видачою дублікату виконавчого листа і не містить доказів щодо предмета доказування.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 374 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.11.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Ззобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради у трьохмісячний термін з дня ухвалення цього рішення надати ОСОБА_1 на склад з двох осіб житлове приміщення у відповідності з нормами житлового законодавства України.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16.01.2007 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03.11.2006 року змінено та виключено з резолютивної частини рішення суду слова «з дня ухвалення цього рішення» та доповнено резолютивну частину рішення суду після слова «України» словами «в порядку черговості».
В подальшому вказаний лист був пред'явлений до виконання, а постановою державного виконавця від 30.03.2016 року виконавче провадження закрито. При цьому вказана постанова з оригіналом виконавчого листа №2-4926/06 виданого 29.01.2007 року до Октябрського районного суду м. Полтави не надходили.
Внаслідок втрати виконавчого документу, заявник був вимушений звернутись до суду з питанням про видачу його дублікату.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.12.2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 06.30.2018 року та постановою Верховного Суду від 11.03.2019 року, задоволено заяву ОСОБА_1 та видано дублікат виконавчого листа №2-4926/06, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 29.01.2007 року про зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради у трьох місячний термін надати ОСОБА_1 на склад сім'ї з двох осіб житлове приміщення у відповідності з нормами житлового законодавства України в порядку черговості.
Після вступу вказаного судового рішення в законну силу, Октябрським районним судом було видано дублікат виконавчого листа №554/8230/17 від 15.05.2018 року про зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради у трьохмісячний термін надати ОСОБА_1 на склад з двох осіб житлове приміщення у відповідності з нормами житлового законодавства України в порядку черговості, по якому відкрито провадження згідно постанови державного виконавця від 05.06.2018 року та який перебуває на виконанні в ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області .
При перегляді Верховним Судом судових рішень попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги та погодився з висновками місцевого та апеляційного судів щодо правомірності видачі дублікату виконавчого листа з огляду на поважність причин втрати виконавчого листа під час його пересилання з виконавчої служби до суду, що виключає в такому випадку вину самого стягувача.
Звертаючись зі скаргою до суду, виконавчий комітет посилався на безпідставність відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №554/8230/17.
З огляду на правомірність дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження, суд першої інстанції відмовив в задоволенні скарги.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
31.05.2018 року дублікат виконавчого листа по справі №2-4926/10 554/8230/17 був пред'явлений ОСОБА_1 до виконання
Постановою старшого державного виконавця Федька С.О. від 05.06.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №554/8230/17 про зобов'язання ВК Полтавської міської ради у трьохмісячний термін надати ОСОБА_1 на склад сімї з двох осіб житлове приміщення у відповідності з нормами житлового законодавства України в порядку черговості.
Заперечуючи вказані дії державного виконавця, боржник в своїй заяві посилався на те, що вказівка суду на трьох місячний строк забезпечення житлом ОСОБА_1 з дня ухвалення судового рішення порушує принцип черговості забезпечення житлом та права інших пільговиків, які мають такі ж самі пільги і перебувають на тій самій черзі.
Надаючи оцінку вказаному запереченню, колегія суддів розцінює останнє як ревізію судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, оскільки такі заперечення є позицією відповідача внаслідок його незгоди з постановленим по справі рішенням та фактично дублює доводи його апеляційної скарги.
Сам по собі факт отримання стягувачам ОСОБА_1 дублікату виконавчого листа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, не свідчить про недотримання державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження» і не слугує підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, скаржником по справі не доведено, що виданий судом першої інстанції виконавчий документ не відповідає вимогам, визначеним положеннями ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а дії державного виконавця суперечать вказаному Закону.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відповідності дій державного виконавця при вирішення питання про відкриття виконавчого провадження положенням Закону України «Про виконавче провадження», шо, в свою чергу, виключає задоволення скарги Виконавчого комітету Полтавської міської ради як боржника.
Апеляційна скарга не містить посилань на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує підстави для скасування судового рішення
Фактично зміст апеляційної скарги дублює саму скаргу Виконавчого комітету Полтавські міської ради, якій суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
При цьому, колегія суддів зауважує, що стягувач ОСОБА_1 , чиї житлові права та інтереси були захищені судом, впродовж тривалого часу не має можливості отримати реальне виконання такого судового рішення.
Натомість подання чергової скарги боржника по виконавчому провадження, в даному випадку на дії державного виконавця, в черговий раз зволікає таке виконання судового рішення, яке набрало законної сили в 2007 році, шо є недопустимим з огляду на усталену практику Європейського суду, оскільки порушує принцип правової визначеності, та основоположні принципи, визначені ст. 6 § 1 (право на судовий розгляд упродовж розумного строку), 13 (право на ефективний засіб правового захисту), та статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності).
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду, яка постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 5 червня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 1 серпня 2019 року.
Судді : Обідіна О.І. Кузнєцова О.Ю. Прядкіна О.В.