Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3367/18 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.
Категорія 18 Доповідач Коломієць О. С.
29 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б.
з участю секретаря
судового засідання: Добровольської Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №296/3367/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТУМ» про заборону використання знаку для товарів і послуг
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2019 року, яке ухвалене суддею Драчем Ю.І. в м. Житомирі
встановив:
В квітні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Новатум» використання знаку для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF» у всіх товарах 9 класу та послугах 35, 42 класів МКТП до приведення програмних продуктів ТОВ «Новатум», що реалізуються на ринку під торговою маркою «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», у відповідність до Стандартів якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», які затвердженні 20.01.2016 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником знаків для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «ВОС PROF», на підставі договору № 0203/15 від 02.03.2015 р. про передачу прав на знаки для товарів і послуг, укладеного між ним та Дочірнім підприємством «КМ ТЕХНО». До моменту укладення вказаних договорів з позивачем Дочірнє підприємство «КМ ТЕХНО» видало Товариству з обмеженою відповідальністю «Новатум» одиничні ліцензії на використання знаків для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF». На даний час між позивачем та ТОВ «НОВАТУМ» існують правовідносини, засновані на договорах, за якими були передані одиничні ліцензії, на належні йому знаки для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF».
Зважаючи на високий рівень конкуренції на ринку, з метою захисту торгових марок від посягань зі сторони третіх осіб, позивач звернувся до відповідача з проханням надати йому інформацію, яка підтверджує, що програмний продукт ТОВ «Новатум», який може реалізуватись на ринку під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», відповідає встановленим стандартам якості, за умови наявності яких можливе використання знаків для товарів і послуг - «DOC PROF» та «ДОК ПРОФ».
В позовній заяві позивач стверджує, що у відповідача відсутній експертний висновок, що зареєстрований в Держспецзв'язку України, який засвідчує, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні на рівні Г2, тому просить заборонити відповідачу використовувати знаки для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF» до приведення програмних продуктів ТОВ «Новатум» у відповідність до Стандартів якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», які затвердженні 20.01.2016 р.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування якої, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції не надав правової оцінки ліцензійним договорам від 06.02.2014 р., укладеним між ДП «КМ ТЕХНО» та ТОВ «Новатум», договору № 0203/15 від 02.03.2015 р., листу від 27.01.2016 р. та стандартам якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF». Суд першої інстанції не застосував спеціальну норму, закріплену в ч.8 ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та пункти 1.4 Ліцензійних договорів від 06.02.2014 р., при тому, що вони є істотними умовами договору, що визначені Законом. Законодавча вимога про наявність в ліцензійному договорі умови про те, що якість товарів і послуг власника свідоцтва є державною гарантією того, що торгова марка захищається від недобросовісного використання.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення його вимог.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником знаків для товарів і послуг «ДОК ПРОФ» та «ВОС PROF», що підтверджується договором № 0203/15 від 02 березня 2015 року про передачу прав на знаки для товарів і послуг, укладеним між ним та Дочірнім підприємством «КМ ТЕХНО» та виданими на підставі вказаного правочину: рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 02 грудня 2015 р. № 19023, яким засвідчено наявність права власності на знак «ДОК ПРОФ», зареєстрований згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 164785 від 10 грудня 2012 року; рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 02 грудня 2015 року № 19022, яким засвідчено наявність права власності на знак «DOC PROF», зареєстрований згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 164784 від 10 грудня 2012 року.
Знак для товарів та послуг зареєстровано класами міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків у тому числі за кл. 9 «Наукові, дослідницькі, морські, геодезичні, фотографічні, кінематографічні, аудіовізуальні, оптичні, зважувальні, вимірювальні, сигналізаційні, детектувальні, аналізувальні, оглядові, рятувальні і навчальні апарати та інструменти; апарати та інструменти для передавання, перемикання, перетворювання, акумулювання, регулювання або контролювання розподіляння чи використання електрики; апарати та інструменти для записування, передавання, відтворювання або обробляння звуку, зображень чи даних; записувані та завантажні медіа-файли, комп'ютерне програмне забезпечення, незаписані цифрові або аналогові носії інформації для записування та зберігання даних; механізми для приймання оплати для апаратів, що приводяться в дію монетами; касові апарати, рахувальні пристрої; комп'ютери та комп'ютерні периферійні пристрої; водолазні костюми, водолазні маски, вушні затички для водолазів, носові затискачі для водолазів та плавців, рукавиці для водолазів, дихальні апарати для підводного плавання; пристрої для гасіння вогню».
До моменту укладення вказаних договорів з ОСОБА_1 , Дочірнім підприємством «КМ Техно» видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Новатум» одиничні ліцензії на використання належних йому знаків для товарів і послуг.
06 лютого 2014 року між Дочірнім підприємством «КМ ТЕХНО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВАТУМ» укладено ліцензійні договори на використання знаку для товарів і послуг - «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF».
За умовами зазначених договорів ліцензіар надав ліцензіату на термін дії договорів право на використання товарних знаків на території України за Свідоцтвами на товарний знак № 164784 та №164785 для всіх товарів 9 класу МКТП та послуг 35, 42 класів МКТП, вказаних у зазначених товарних знаків на території України відносно всіх товарів та послуг, для яких вони зареєстровані.
Після укладання зазначених договорів відповідач ТОВ «НОВАТУМ», у відповідності до умов вказаних договорів та положень законодавства України, почав використовувати зазначені знаки у своїй господарській діяльності та продовжує їх використання по даний час.
Відповідно до п.1.5 Договорів ліцензіар зобов'язується перевіряти якість товарів, виготовлених ліцензіатом, та послуг, наданих ліцензіатом. Відповідно до розділу 2 Договорів передбачено право ліцензіара проводити таку перевірку один раз на рік. У випадку недотримання ліцензіатом п.1.4. Договорів щодо якості товарів та послуг, останній вживає усі заходи для досягнення якості товарів та послуг згідно з цими вимогами. Відповідно до п. 3.2. Договорів ліцензіар може заборонити ліцензіату використання знаків для товарів і послуг у випадку порушення ним п. 1.4. Договорів.
На офіційному веб-порталі Держспецзв'язку України міститься «Перелік засобів технічного захисту інформації, дозволених для забезпечення технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом».
За порядковим номером 225 міститься інформація, що «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ» - «Відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у технічному завданні на комплекс засобів захисту комп'ютерної програми «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ». Вимоги щодо забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу».
Також, у вказаному переліку міститься інформація щодо експертного висновку № 799, дійсного з 22.12.2017р. до 22.12.2020 р.
За результатами експертизи було встановлено, що програмне забезпечення «ДОК ПРОФ ВЕБ» відповідає:
- вимогам до архітектури рівня гарантій Г-2;
- вимогам до середовища розробки рівня гарантій Г-2;
- вимогам послідовності розробки рівня гарантій Г-2;
- вимогам до середовища функціонування рівня гарантій Г-2;
- вимогам до документації рівня гарантій Г-2;
- вимогам до випробувань рівня гарантій Г-2;
- безпечній конфігурації та містить всі необхідні механізми захисту інформації, які реалізують визначену в детальному проекті політику безпеки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з безпідставності вимог позивача, їх недоведеності та необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
У відповідності до ст. 418, ч. 1 ст.420 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належить торгівельні марки (знаки для товарів і послуг).
Майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ч.1 ст. 424 ЦК України).
Відповідно до статті 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із статтею 495 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Згідно зі статею 20 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» для створення комплексної системи захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством.
Згідно Стандартів якості товарів і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», затверджених власником знаків ОСОБА_1 20.01.2016 р. програмне забезпечення СЕД повинне мати чинний експертний висновок, зареєстрований в Держспецзв'язку України, який підтверджує, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні з рівнем гарантій Г2 коректності їх реалізації згідно з НД ТЗІ 2.5-004-99. Відповідність системи електронного документообігу цій вимозі підтверджується шляхом надання копій сертифікату чинного експертного висновку Держспецзв'язку України та шляхом надання витягу з цього експертного висновку, який засвідчує реалізацію зазначеної вимоги та містить інформацію про відповідний профіль функціональних послуг безпеки інформації.
Позивач, звертаючись з позовними вимогами до відповідача, їх підставою вказав ненадання останнім доказів того, що програмний продукт ТОВ «Новатум», який реалізується під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF» не відповідає Стандартам якості товарів і послуг.
Однак, дане твердження спростовується матеріалами справи, зокрема, експертним висновком № 799, за результатами якого встановлено, що комплекс засобів захисту програмного забезпечення «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ» версії 1.х відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у технічному завданні на комплекс засобів захисту комп'ютерної програми «Система електронного документообігу «ДОК ПРОФ ВЕБ». Вимоги щодо забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу».
Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Частина 3 стаття 1108 Цивільного кодексу України поділяє ліцензії за обсягом прав та вказує, що ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
Відповідно до п.8 ст.16 «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не може бути нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.
Аналогічне положення міститься п.1.4. Ліцензійних договорів, який передбачає, що Ліцензіат має право використовувати знаки за умови, що якість товарів, виготовлених за цими договорами, та послуг, наданих за цими договорами, не буде нижчою від якості товарів та послуг Ліцінзіара.
Так зі змісту вказаних норм закону та положень ліцензійних договорів слідує, що якість продукції ліцензіата (ТОВ «НОВАТУМ») має відповідати якості продукції власника свідоцтв на торгові марки ( ОСОБА_1 ). Таким чином, у даному випадку підлягає порівнянню саме програмне забезпечення позивача та відповідача.
Однак, матеріали справи не місять будь-яких доказів на підтвердження того, що у позивача наявне будь-яке програмне забезпечення, яке реалізується ним під відповідними торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF».
Посилання позивача на документи, що були видані ТОВ «ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ» не є належними доказами у даному спорі, оскільки вказана юридична особа не є власником свідоцтв на торгові марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», а лише користувачем даних торгових марок на рівні з ТОВ «НОВАТУМ».
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що програмний продукт відповідача не відповідає 37 іншим вимогам «Стандартів якості товарі і послуг, які виробляються чи надаються під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF» щодо наявності певного функціоналу виходячи з наступного.
Так поняття функціоналу програмного забезпечення не є якістю продукції, оскільки дані поняття не є тотожними. Так функціонал - це набір функцій, можливостей, що надаються програмним забезпечення та мають на меті задоволення конкретних потреб користувача. Разом з тим, якість продукції - це сукупність властивостей продукції, як визначають ступень придатності її для використання за призначенням.
Крім того, відповідно до п.4 Загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів, затверджених постановою КМУ від 12.08.2009 р. № 869 передбачає, що до договору про створення програмного продукту додається технічне завдання на створення програмного продукту, яке складається з урахуванням вимог державних, галузевих і чинних в Україні міжнародних стандартів, норм та регламентів і містить технічні, якісні, функціональні характеристики…»
Отже, посилання апелянта на недоведеність відповідачем наявності певного функціоналу є безпідставним, оскільки не стосується предмету доказування у даному спорі.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 79, 80 ЦПК України).
Таким чином, колегія суддів визнає законними й належно мотивованими висновки районного суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача через недоведеність останнім своїх вимог про те, що програмний продукт ТОВ «Новатум», який реалізується на ринку під торговими марками «ДОК ПРОФ» та «DOC PROF», не відповідає встановленим стандартам якості.
Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2019 року.
Головуючий Судді