Провадження № 33/803/696/19 Справа № 200/4364/19 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
01 серпня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Лабовкіна О.О. на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 384 гривні 20 копійок, -
Згідно оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 09 березня 2019 року приблизно о 06 годині 00 хвилин на пл. Успенській біля будинку № 3 в м. Дніпрі керував автомобілем «ОПЕЛЬ Астра» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, у присутності двох свідків у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що з відеореєстраторів співробітників поліції чітко видно, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не був зупинений під час керування та взагалі не знаходився в автомобілі. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні свідки та їх пояснення з місця складання протоколу про адміністративне правопорушення, а є лише пояснення свідків, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. Також вказує, що рапорт було складено іншими працівниками поліції, які прибули на допомогу, тобто фактично він був складений зі слів інших патрульних поліцейських, які першими під'їхали до ОСОБА_1 . Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Суд апеляційної інстанції, пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Лабовкіна О.О., вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції, з недотриманням вищезазначених вимог закону, належним чином не з'ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КупАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Одним із видів об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, є керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 134823 від 09.03.2019 року ОСОБА_1 керував автомобілем ОПЕЛЬ АСТРА” д/н НОМЕР_1 .
При цьому, з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що вказана особа керувала транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу(руху транспортного засоби з допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Наразі судом першої інстанції не було враховано, що під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_1 , оскільки відеозапис, оглянутий у апеляційному суді, не містить відомостей, що ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 наполегливо стверджує співробітникам поліції, що він не керував автомобілем, на підставі чого і відмовився від медичного огляду на стан сп'яніння, посилаючись на те, що він є тільки власником транспортного засобу.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд не вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 порушення Правила дорожнього руху, а саме п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Покази свідків-понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідчать тільки про відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки він не вважав, що керує транспортним засобом, що не є доказом саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 , який був попереджений про кримінальну відповідальність, зазначав, що 09 березня 2019 року саме він керував транспортним засобом “ОПЕЛЬ АСТРА”, д/н НОМЕР_1 , шо належить ОСОБА_1 , оскільки останній перебував в алкогольному сп'янінні, та те, що він порушив правила дорожнього руху, рухаючись по вул. Успенській, але враховуючи те, шо злякався, бо забув дома водійське посвідчення, покинув транспортний засіб до того моменту, як прибули патрульні поліцейські.
Також на відеозаписі з боді камер поліцейських не зафіксовано подій, які були записані в рапорті, та рапорт було складено іншими працівниками поліції, які прибули на допомогу, тобто фактично рапорт був складений зі слів інших патрульних поліцейських, які спочатку під'їхали до ОСОБА_1 .
Крім того, за положеннями ч. 1 ст. 266 КУпАП на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України покладено обов'язок по відстороненню від керування транспортним засобом осіб, які ними керують і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість руху.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог коментованої норми закону при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на те, що в винуватість ОСОБА_1 ставиться відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння з підстав встановлення наявності у нього ознак сп'яніння.
За вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння проведений із порушенням чинного порядку визнається недійсним.
З урахуванням наведених обставин та приймаючи до уваги вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 266 КупАП апеляційний суд дійшов висновку, що огляд на стан сп'яніння було проведено з істотними порушеннями, що є підставою для визнання встановленого факту відмови від огляду на стан сп'яніння недійсним.
Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Лабовкіна О.О. - задовольнити.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот