Провадження № 11-сс/803/1026/19 Справа № 199/5794/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 липня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2019 року про арешт майна, -
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_8 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040630001205, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.07.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України .
Накладено арешт на вилучений автомобіль марки «BMW Х5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який залишений на зберіганні за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 17, володільцем якого є ОСОБА_7 , включаючи заборону використовувати, відчужувати та розпоряджатися вказаним майном будь-яким способом.
Рішення суду обґрунтовано тим, що предмети, матеріальні об'єкти, які, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, з урахуванням вимог ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В апеляційних скаргах:
- ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт на майна.
Вказує, що не співпадає VIN код автомобіля оголошеного у розшук та її автомобіля, який фактично був арештований. Відповідно до відомостей «Інформаційного порталу Національної поліції - Розшук ТЗ» (витяг з якого наявний в матеріалах справи), у розшуку знаходиться транспортний засіб BMW Х5 Е70, з VIN кодом НОМЕР_2 , у той час як арештований Транспортний засіб ОСОБА_7 є автомобіль марки BMW Х5 Е53, з VIN кодом НОМЕР_3 .
Вказаний VIN код її автомобіля підтверджується Протоколом додаткового огляду, який було проведено слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області 15 липня 2019 року за її заявою на місці зберігання ТС.
Вважає, що не співпадають моделі транспортного засобу оголошеного у розшук та модель мого автомобіля, а саме: відповідно до відомостей витягу з «Інформаційного порталу Національної поліції - Розшук ТЗ» у розшуку перебуває BMW Х5 у кузові НОМЕР_4 , у той час, як арештований автомобіль ОСОБА_7 є BMW Х5 у кузові НОМЕР_5 , що підтверджується інформацією з технічного паспорту ТЗ, який наявний у матеріалах справи та був наданий слідчому СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 .
Посилається, що номерний транспортного засобу, що перебуває у розшуку та номерний знак транспортного засобу ОСОБА_7 не співпадає, а саме: у автомобіля марки BMW Х5 Е70, який перебуває у розшуку, зазначений номерний знак НОМЕР_1 , у той час як номерний знак автомобіля ОСОБА_7 є автомобіль з номерним знаком НОМЕР_6 . Тобто у номерному знаці арештованого транспортного засобу та номерному знаці розшукуваного автомобіля відмінний один знак, а саме тире, що для країн Європейського Союзу є суттєвою відмінністю та вважається зовсім іншим номерним знаком.
У даному випадку, судом першої інстанції, на думку апелянта, не взято до уваги і інші факти, про які власник і користувач арештованого майна, зазначали у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, думку адвоката, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, перевіривши надані матеріали, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів вбачається, що 14.07.2019 року, було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040630001205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Судом встановлено, що 13.07.2019 до АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області о 15 год. 01 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.07.2019 о 15 год. 01 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 737А, екіпаж 113 - знаходиться транспортний засіб марки «BMW Х5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , при перевірці якого виникла підозра в зміні номерів його вузлів та агрегатів (ЖЄО №22372).
14 липня 2019 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040630001205, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
У ході досудового розслідування, 13.07.2019 проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 737А, де знаходився транспортний засіб марки «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору. В ході зовнішнього огляду вищевказаного автомобіля, виявлено відсутність державного номерного знаку та, через вікно, яке знаходиться його в задній лівій дверці, в його салоні виявлено табличку з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить Федеративній Республіці Німеччина. Також, у нижньому правому куті лобового скла транспортного засобу марки «BMW Х5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , наявне визначення місця для позначення номеру кузова автомобіля, однак номер кузова відсутній.
Під час огляду, транспортний засіб марки «BMW Х5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , було вилучено.
За інформаційно-пошуковими базами Національної поліції, за номерним знаком НОМЕР_1 значиться транспортний засіб марки «BMW Х5», кузов « НОМЕР_4 », чорного кольору, який знаходиться у розшуку Інтерполом з 09.06.2015, країна викрадення - Німеччина.. Постановою слідчого від 15.07.2019 року вищевказаний вилучений автомобіль визнано речовим доказом.
Колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, на думку колегії суддів, обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про арешт вказаного майна з огляду на те, що вказане майно може мати ознаки вчиненого злочину, оскільки існує реальна загроза їх зникнення або пошкодження, а також з метою забезпечення проведення відповідної експертизи у даному кримінальному провадженні.
Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що арешт на вищезазначене майно був накладений з належним дотриманням вимог закону.
Колегія суддів вважає неналежними доводи апелянта про співпадіння номеру транспортного засобу, номеру кузова та моделі із тим авто що перебуває у розшуку, адже саме з приводу зміни номерів транспортного засобу марки «BMW Х5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , вузлів та агрегатів, і виникла підозра та накладений арешт на даний автомобіль.
Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його відчуження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Вказане спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності правової підстави накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно та відсутності причетності даного майна до кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Отже, на думку колегії суддів, арешт вказаного автомобіля марки «BMW Х5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що перебуває в користуванні у ОСОБА_7 є співрозмірний з потребами кримінального провадження та необхідний з метою забезпечення кримінального провадження та використання майна як доказу у кримінальному провадженні. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, де слідчим суддею і будуть ретельно перевірені їх доводи та надана оцінка матеріалам, долученим до клопотання.
Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді є непереконливими, суперечать наявним даним в матеріалах справи, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Отже ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2019 року про арешт майна, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: