Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/314/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
24.07.2019 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції);
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 10 липня 2017 року, якою залишено без задоволення його заяву про перегляд вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року,
Засуджений ОСОБА_7 07.04.2017 року, звернувся до суду першої інстанції із заявою від про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року стосовно нього.
У своїй заяві засуджений ОСОБА_7 , як на нововиявлені обставини посилався на те, що у його кримінальному провадженні мало місце штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, на яких ґрунтується обґрунтування обвинувального вироку, а також зловживання слідчого та прокурора під час досудового слідства. Вказані обставини, на думку ОСОБА_7 є такими, що відповідно до ст. 459 КПК України є обставинами для здійснення кримінального провадження за ново виявленими обставинами.
Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 10 липня 2017 року заяву ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року залишено без задоволення.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наведені у заяві обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України, а отже не можуть бути взяті судом до уваги при розгляді заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Засудженим не надано доказів наявності, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Не погоджуючись д судовим рішенням, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 10.07.2017 р. та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки під час судового слідства були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що виразилось у неповноті та упередженості судового розгляду справи; у порушенні права на захист та диспозитивності; у порушенні рівності сторін обвинувачення і захисту перед судом та законом; у штучному перекручуванні обставин справи на користь сторони обвинувачення, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зазначає, що в суді першої інстанції, як на нововиявлені обставини він посилався на те, що не були допитані свідок ОСОБА_8 та понятті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які можуть надати показання щодо сфабрикованості справи відносно нього. Це доводить неправильність судового рішення, про перегляд якого він ставить питання за нововиявленими обставинами. Також пояснив, що йому стало відомо про ці обставини після ухвалення вироку суду, тобто на час судового розгляду, ні суду, а ні учасникам кримінального провадження, не було відомо про цих свідків та про обставини, які вони могли б повідомити суду, що дає підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Крім того, місцевим судом безпідставно було відмовлено в задоволенні ряду клопотань про виклик і допит в судове засідання зазначених свідків.
Заслухавши суддю доповідача, засудженого ОСОБА_7 , який просив задовольнити його апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги засудженого, вивчивши матеріли кримінальної провадження та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, 24 червня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема: «Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка… декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.
Правова визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності (finality) судового рішення. Цей принцип передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватися для виправлення судових помилок чи порушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи. Перегляд не може використовуватися як повторна апеляція і сама по собі можливість існування двох різних поглядів на справу не може бути підставою для перегляду. Відступ від цього принципу є виправданим лише у випадку, якщо зумовлений обставинами суттєвого та вагомого характеру».
У главі 34 КПК України визначено порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами. При цьому зазначено підстави для здійснення такого провадження, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Системне тлумачення цієї глави призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках і виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень, що набрали законної сили. Цей механізм застосовується лише у випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Цей висновок підтверджується, крім іншого, і самим текстом статті 459 КПК України, відповідно до якого нововиявленими обставинами визнаються:
- «штучне створення або підроблення доказів…, на яких ґрунтується вирок»;
- «скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути»;
- «інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали».
Зі змісту зазначеної статті випливає, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили, або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Відповідно до цього положення, нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень, що постановлені щодо цього вироку, тобто судового рішення по суті кримінального обвинувачення.
Нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;
5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
Як убачається з матеріалів судового провадження, вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на шість років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його особистою власністю. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2016 р. апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін. Даних щодо оскарження у касаційному порядку даних судових рішень у матеріалах справи немає.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила, що ОСОБА_7 у якості основного свого аргументу, як на нововиявлені обставини посилається на те, що, ухвалюючи вирок щодо нього, Жашківським районним судом Черкаської області не враховані показання окремих осіб, які могли надати покази на підтвердження його невинуватості. Зокрема зазначає, що такими особами є свідок ОСОБА_8 , поняті: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Як убачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_7 під час розгляду в суді першої інстанції, ставив питання про допит вказаних осіб під час розгляду провадження за нововиявленими обставинами. Також зазначав, що кримінальне провадження стосовно нього містить факти фальсифікації з боку органу досудового розслідування.
Суд першої інстанції, відмовляючи засудженому у клопотанні про виклик та допит вищезазначених осіб, обґрунтував своє рішення тим, що про даних осіб суду було відомо на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення, а тому вказані обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України, а отже і не можуть бути взяті до уваги при розгляді заяви про перегляд вироку за ново виявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, що указані ОСОБА_7 обставини не можна вважати нововиявленими в контексті ст. 459 КПК України, й крім того, такі обставини потребують їх обґрунтування у певний визначений законом спосіб. Варто зазначити, що визначальною ознакою обставини, як нововиявленої, що може бути підставою для перегляду чинного судового рішення відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 459 КПК України є саме те, що ця обставина не була відома суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення.
Також, доводи засудженого ОСОБА_7 про те, що мали місце під час досудового розслідування незаконні дії з боку працівників міліції, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі доводи не підтверджені вироком суду, що набрав законної сили, чи матеріалами розслідування.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 459 КПК України, лише вироком суду або, принаймні, матеріалами розслідування, має бути підтверджений будь-який факт зловживання слідчого, прокурора, суду під час кримінального провадження, для того, щоб такий факт міг бути прийнятий судом у якості нововиявленої обставини. Сам факт наявності кримінального провадження стосовно зазначених обставин не може бути належним підтвердженням цих обставин як нововиявлених.
Посилання засудженого ОСОБА_7 на порушення судом першої інстанції його права на захист, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як убачається з матеріалів справи, його інтереси під час розгляду його заяви за нововиявленими обставинами захищав адвокат призначений йому центром безоплатної вторинної правової допомоги.
Колегією суддів під час апеляційного розгляду скарги ОСОБА_7 підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції та призначення нового розгляду визначених ст. 415 КПК України, як про це зазначав ОСОБА_7 не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 10 липня 2017 року, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 419, 459-463, 467 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 10 липня 2017 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той самий строк з моменту отримання нею копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4