Провадження № 11-кп/803/883/19 Справа № 213/273/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 липня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинувачених (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
захисника (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали об'єднану справу за кримінальними провадженнями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040740001363 від 14.10.2017 року та №12017040740001636 від 15.12.2017 року за апеляційними скаргами прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_11 та обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз:
-21.05.2018 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням, призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30.01.2018 року, остаточно призначено покарання у виді 4-х років позбавлення волі, початок строку відбування покарання рахувати з 28.11.2017 року,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-26.09.2017 року Інгулецький районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, не відбув повністю покарання, не відпрацьовано 44 години громадських робіт,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у с. Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, останній раз:
-30.05.2018 року Інгулецький районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 121 ч. 2, 70 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі, строк покарання відраховувати з 28 листопада 2017 року,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року:
ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.3 ст.185, ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання: за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.309 КК України - 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді позбавлення волі більш суворим у виді позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного по даному вироку у виді позбавлення волі та за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.05.2018 року у виді позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання по даному вироку -повністю відбуте покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.05.2018 року, з 28 листопада 2017 року.
ОСОБА_9 визнано винуватим за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.389 КК України та призначено покарання: за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 389 КК України - 3 роки обмеження волі.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, до остаточно призначеного покарання по даному вироку частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2017року за ст.185 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт, що згідно ст.72 КК України шляхом переведення менш суворого покарання в більш суворе (відповідає 8 годин громадських робіт-одному дню позбавлення волі) і остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у вигляді 3 років 5 днів позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_9 по даному вироку ухвалено відраховувати з моменту затримання.
ОСОБА_8 визнано винуватим за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання по даному вироку більш суворим покаранням, призначеним за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.05.2018 року, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання по даному вироку повністю відбуте покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.05.2018 року, з 28 листопада 2017 року.
Судом також вирішено долю речових доказів та питання розподілу процесуальних витрат.
Вироком суду ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 визнано винними за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , будучи раніше неодноразово засудженим, в тому числі маючи судимість за вироком від 07.09.2015 року Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.2 КК України, яким засуджено до 3 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 08.07.2015року до відбуття 4 роки позбавлення волі. Звільнений 18.09.2017 року по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знов вчинив умисні злочини.
Так, 14.10.2017 року приблизно о 02 годині 59 хвилин ОСОБА_7 діючи повторно, разом із ОСОБА_9 , який також будучи раніше засудженим 26.09.2017 року вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, діючи повторно, знаходячись біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_12 », що розташований по АДРЕСА_4 , де вступили у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, поєднану з проникненням у приміщення вищезазначеного магазину.
Реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, домовившись про його спільне вчинення, при цьому попередньо не розділяючи між собою функції виконання ОСОБА_7 скориставшись відсутністю охорони магазину, та можливих свідків-очевидців, таємно, умисно, за допомогою заздалегідь приготовленої викрутки, відігнув металопластикові двері до зазначеного магазину та ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 проникли до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в якому підприємницьку здійснює свою діяльність ФОП « ОСОБА_12 », де умисно, незаконно, спільно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, викрали майно, що належить ФОП « ОСОБА_12 », а саме: сир «Король Артур» торгової марки «Добряна» 3,46кг, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 289/18 від 26.01.2018року становить 776,90 гривень, сир «Любительский» торгової марки «1 молокозавод» 3,4кг., вартість якого згідно товарознавчої експертизи становить 380,39 гривень; шинка «По-Київськи» торгової марки «Безлюдівський м'ясокомбінат» 2,4кг., вартість якої згідно товарознавчої експертизи становить 301,87 гривень; ковбасу молочно-варену, торгової марки «Ятрань» 3,25кг., вартість якої згідно товарознавчої експертизи становить 529,43гривень, ковбасу варену з молоком торгової марки «Ятрань» 3,7 кг., вартість якої згідно товарознавчої експертизи становить 272,76 гривень, після чого утримуючи викрадене майно з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши таким чином ФОП « ОСОБА_12 » матеріальну шкоду на загальну суму 1988,59 гривень.
Крім того, 16.10.2017 року приблизно о 01.00 годині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повторно, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, на пропозицію раніше знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 , де вступили у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, поєднану з проникненням у житло квартири АДРЕСА_6 зазначеного будинку, де мешкає раніше знайомий ОСОБА_13 .
Реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь домовившись про його спільне вчинення, відповідно до заздалегідь розподілених ролей, ОСОБА_7 діючи повторно, скориставшись тим, що ОСОБА_8 проник до зазначеної квартири через вікно та відчинивши двері ОСОБА_7 останній проник до квартири АДРЕСА_7 , скориставшись відсутністю власника квартири, умисно, незаконно, спільно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, викрали майно, що належить ОСОБА_13 , а саме: травматичний пістолет типу ТТ, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 470/17 від 05.12.2017 року становить 2264,50 гривень; набір колонок для ПК фірми «Havit», USB 2.0, потужністю 3 Вт, вартість яких згідно товарознавчої експертизи складає 168,64 гривень; портовий настільний комутатор «TP-LINK», модель TL-SF1005D вартість якого згідно товарознавчої експертизи складає 146,30гривень; палатку зеленого кольору, 3-х місну, розмірами: 1.50*2 м., висотою 1.10 м., вартість якої згідно товарознавчої експертизи складає 2068,20 гривень; одномісний спальник сірого кольору з чохлом сірого кольору, вартість якого згідно товарознавчої експертизи складає 971,10 гривень; резинові чоботи разом з резиновим костюмом на лямках, «вейдерси», вартість яких згідно товарознавчої експертизи складає 925,34 гривень; портативний DVD програвач «книжка», чорного кольору, вартість якого згідно товарознавчої експертизи складає 887,11 гривень; чоловічу шкіряну сумку «барсетка», вартість якої згідно товарознавчої експертизи складає 1138,10 гривень; фотоапарат « ZINIT.Е», вартість якого згідно товарознавчої експертизи складає 250,00 гривень; ноутбук «ASUS», вартість якого згідно товарознавчої експертизи складає 7719,20 гривень; металевий сейф зі звичайним вбудованим замком, розміром 25*30 см, вартість якого згідно товарознавчої експертизи складає 688,50гривень; електричну дрель, фірми «MIOL», вартість якої згідно товарознавчої експертизи складає 626,11 гривень; болгарку електричну, фірми «MIOL», вартість якої згідно товарознавчої експертизи складає 883,20 гривень; електролобзик, фірми «Електролюкс», вартість якого згідно товарознавчої експертизи складає 884,75гривень, після чого утримуючи викрадене майно з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши таким чином потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 19621,05 гривень.
Крім того, 27.10.2017 року приблизно о 03 годині 05 хвилин ОСОБА_7 повторно, знаходячись біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_14 , що розташований по АДРЕСА_5 , у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення вищезазначеного магазину.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 скориставшись відсутністю охорони магазину, та свідків, діючи незаконно, таємно, умисно, за допомогою цеглини розбив скло вікна до зазначеного магазину та проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_14 , де умисно, незаконно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення викрав грошові кошти у розмірі 1500 гривень, що належать ФОП ОСОБА_14 , після чого утримуючи викрадені грошові кошти з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши таким чином ФОП ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень.
Крім того, ОСОБА_7 , повторно, на початку жовтня 2017 року (точної дати під час судового слідства не вдалося встановити), знаходячись у лісосмузі, яка розташована в с. Радушне, Криворізького району, Дніпропетровської області, де побачив дикоростучі кущі коноплі. В цей момент у ОСОБА_7 , який достовірно знав, що вказані рослини містять наркотичну речовину, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання шляхом збирання частин дикорослих рослин та привласнення знайденого, виготовлення та зберігання наркотичного засобу - канабіса для власного вживання без мети збуту. Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, зірвав листя з кількох кущів коноплі, помістив їх у поліетиленовий пакет, який був при ньому, тим самим умисно, незаконно придбав її, після чого незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого, відповідно до ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори'від 15.02.1995 року заборонено, незаконно, умисно, перевіз на громадському транспорті за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , де зазначену речовину рослинного походження висушив, після чого, знаходячись за місцем свого мешкання, власноручно подрібнив її шляхом перетирання й одержав готову до вживання форму наркотичного засобу, тим самим незаконно, умисно виготовив наркотичний засіб - канабіс, який помістив у поліетиленовий пакет, продовжуючи незаконно, умисно, зберігати за місцем свого мешкання.
31.10.2017 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_7 знаходячись за місцем свого мешкання, взяв поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження - канабіс, після чого, направився на вулицю, однак в той час вирішив зайти до під'їзду будинку АДРЕСА_5 , де хотів вжити наркотичний засіб.
В той же день, приблизно о 17 год. 44 хв. ОСОБА_7 був зупинений на сходовому майданчику між першим та другим поверхом вищезазначеного будинку співробітниками поліції Інгулецького ВП КВП та при проведенні поверхневої перевірки на підставі ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію» виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору масою 76,132 г. яка, згідно висновку експерта за №2/8.6-4272 від 14.11.2017 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонений. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає 66,008г., що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» №188 від 01.08.2000 року, перевищує невеликі розміри наркотичних речовин.
Крім того, 05.01.2018 року приблизно о 23 годині 10 хвилин ОСОБА_9 , повторно, знаходячись біля будівлі КЗ «Криворізька міська лікарня № 11» ДОР», що розташоване по вул. Добролюбова, 6 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, за допомогою заздалегідь приготовленої пилки по металу, зрізав три секції металевого забору: розмірами 1,75х0,40см. в кількості 2шт. та 1,35х0,40см. в кількості 1 шт., вартість якого згідно товарознавчої експертизи № 165/18 від 18.01.2018 року становить: секція металевого паркану розміром 1,75х0,40м. вартість кожної становить 321,30 гривень та секція металевого паркану розміром 1,35х0,40м., вартість, якого становить 247,86 гривень, після чого утримуючи викрадене майно з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши таким чином потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 903,06 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_9 будучи засудженим Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2017 року за ч.1 ст.185 КК України до 120 годин громадських робіт, злісно порушив правила відбування покарання. Так, 27.10.2017року з Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Інгулецького районного сектору Центрального Міськрайонного відділу з питань пробації м. Кривого Рогу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України надійшло розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, відносно ОСОБА_9 , де він 01.11.2017 року був поставлений на облік.
08.11.2017 року засуджений ОСОБА_9 прибув до Інгулецького районного сектору Центрального міськрайонного відділу з питань пробації м. Кривого Рогу, де він під розпис був ознайомлений з передбаченими ст.ст. 36, 37 Кримінально-виконавчого кодексу України порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також відповідно до вимог ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України письмово попереджений, про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. В цей же день йому було вручене письмове направлення до Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, для відбування призначеного вироком суду покарання у виді громадських робіт.
Згідно вищезазначеного направлення ОСОБА_9 зобов'язаний прибути до Інгулецької районної у місті ради та приступити до відбування покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, починаючи з 09.11.2017року.
Проте, ОСОБА_9 , будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та попередженим про наслідки ухилення від відбування призначеного покарання, маючи умисел на ухилення від відбування призначеного судом покарання, з мотивів зневажливого ставлення до правосуддя, без поважних причин, не прибув 09.11.2017року до Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради для відбуття громадських робіт згідно установленого графіку.
16 листопада 2017року інспектором Інгулецького районного сектору Центрального міськрайонного відділу з питань пробації м. Кривого Рогу ОСОБА_9 попереджений про не відпрацювання свого покарання, та останньому повторно роз'яснено умови відбування покарання та наслідки за ухилення від відбування покарання.
Так, ОСОБА_9 будучи повторно ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та попередженим про наслідки ухилення від відбування призначеного покарання, маючи умисел на ухилення від відбування призначеного судом покарання, без поважних причин, не прибув 20.11.2017 та 21.11.2017, 11.12.2017, 12.12.2017, 13.12.2017, 14.12.2017, 15.12.2017, 18.12.2017, 19.12.2017, 20.12.2017року до Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради для відбуття громадських робіт згідно установленого графіку. Згідно табелів виходу на роботу за період з 09.11.2017 року по 20.12.2017 року- відпрацьовано 76 годин громадських робіт, не відпрацьовано 44 години громадських робіт. Також у подальшому громадські роботи в кількості 44 години не було відпрацьовано, що є злісним порушенням правил відбування покарання згідно зі ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України, і свідчить про його умисне ухилення від громадських робіт.
В апеляційних скаргах:
- прокурор просить вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.12.2018 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 змінити у мотивувальній частині, зазначивши відповідно до ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 а саме, активне сприяння розкриттю злочину.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в ході судового розгляду під час допиту встановлено, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 винними себе у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень визнали повністю, щиро розкаялись та підтвердили всі обставини скоєння злочинів, та під час досудового розслідування активно сприяли розкриттю злочину шляхом зазначення обставин вчинення кримінальних правопорушень, кожен окремо, під час проведення слідчих експериментів 26.12.2017 року за участю ОСОБА_7 , 16.01.2018 року за участі ОСОБА_9 , та 26.01.2018 року за участі ОСОБА_8 однак суд, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не врахував обставини, які пом'якшують покарання, що також зазначені в обвинувальному акті, а саме, активне сприяння розкриттю злочину.
-обвинувачений ОСОБА_9 просить пом'якшити йому міру покарання, а саме направити на вільне поселення для відбуття покарання, оскільки вважає, що вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року є занадто суворим.
- обвинувачений ОСОБА_8 виражає свою незгоду з вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року щодо нього та просить надати можливість йому у відкритому дистанційному засіданні повідомити про нові обставини, які, на його думку, мають істотне значення для того, щоб пом'якшити або змінити його покарання.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, заперечувала проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_10 , кожен окремо, підтримали апеляційні скарги обвинувачених та прокурора, просили їх задовольнити.
В судових дебатах сторони підтримали такі ж позиції.
Заслухавши суддю - доповідача, думки учасників судового провадження, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Виходячи із вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів переглядає судове рішення в межах поданих апеляційних скарг.
Як убачається з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було здійснено на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому, суд першої інстанції дотримався вимог норм ч. 3 ст. 349 КПК України, допитав обвинувачених, і за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оскаржувались.
На підставі викладеного, колегія суддів, відповідно до ст. 404 ч. 1 КПК України, не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оскаржувались і стосовно яких, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, докази не досліджувались.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації їх дій за вказаними нормами Кримінального Кодексу в поданих апеляційних скаргах прокурором та обвинуваченими не оскаржуються, а тому відповідно до вимог ст..404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Так, суд першої інстанції, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Судом чітко дотримано ст. 17 ЗУ від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що при розгляді справ суду застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.
Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Як вбачається з вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно вимог ст. ст.50,65 КК України та положень п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Як убачається з вироку, при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не працює, не навчається, неодружений, за місцем проживання характеризувався посередньо, на військовому обліку не перебуває, на обліку у лікаря нарколога не перебував, знаходився на обліку у лікаря психіатра з 2002 року з приводу змішаного розладу емоцій та поведінки, знятий з нагляду в 2010 році у зв'язку з виїздом, раніше неодноразово судимий, судимості не погашені, визнання вини та щире каяття у якості обставин, що пом'якшують покарання, та рецидив злочинів, який визнав обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням положень ч.4 ст. 70 КК, саме з реальним його відбуттям.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_9 виду та міри покарання, суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої та невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не працює, не навчається, неодружений, за місцем проживання характеризувався посередньо, знятий з військового обліку як раніше засуджений, на обліку у лікаря нарколога не перебував, знаходився на обліку у лікаря психіатра з 2011 року по 2014 рік з приводу порушення психологічного розвитку, знятий по неявці, раніше судимий, визнання вини та щире каяття у якості обставин, що пом'якшують покарання, та рецидив злочинів, який визнав обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, з урахуванням положень ч.1 ст. 71 КК, саме з реальним його відбуттям.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який не працює, не навчається, неодружений, за місцем проживання характеризувався посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, визнання вини та щире каяття у якості обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ч.4 ст. 70 КК, саме з реальним його відбуттям.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що наведені судом обставини ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та даних судового розгляду справи, та вважає, що при призначенні обвинуваченим покарання суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України, дотримався принципу індивідуалізації покарання, врахував тяжкість вчинених злочинів, дані по особи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , та призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, у зв'язку з чим доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про наявність підстав для призначення їм більш м'якого покарання, колегія вважає необґрунтованими, оскільки судом оцінено всі докази по справі у їх сукупності та у вироку обґрунтовано зазначено всі мотиви прийнятого ним рішення.
Доводи ж прокурора про те, що суд першої інстанції у вироку, в порушення вимог ст.66 КК України, не зазначив обставину, що пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - активне сприяння розкриттю злочинів, колегія суддів вважає такими, що не є в даному випадку підставою для зміни вироку, оскільки прокурор призначене обвинуваченим покарання не оскаржує, а зазначаючи лише про те, що врахування даних обставин при ухваленні судового рішення могло істотно вплинути на висновки суду при призначенні покарання, не просить його пом'якшити.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання є не тільки справедливим, але й необхідним і достатнім для виправлення останніх, а тому викладені в апеляції прокурора обставини жодним чином не впливають на правильність призначення обвинуваченим покарання та не є підставою для зміни вірного по суті судового рішення, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги прокурора не підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного, підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та обвинувачених ОСОБА_9 й ОСОБА_8 , та зміни вироку суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_11 та обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4