Провадження № 11-сс/803/958/19 Справа № 200/7236/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 липня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2019 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019040000000018,
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2019 року клопотання старшого слідчого СВ Управління СБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню № 22019040000000018 - задоволено.
Накладено арешт на майно, яке було вилучено 13 червня 2019 року за місцем реєстрації та фактичного мешкання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 , володільцем якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: - сім-картку “Life” s/n: НОМЕР_1 ; - блокнот із зображенням їжака із рукописними записами, усього на 32 арк.; - тримач для сім-картки «Vodafone» за номером телефону: НОМЕР_2 ; - сім-картку “Life” s/n: НОМЕР_3 ; - сім-картку “Life” нано-сім; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_4 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_5 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_6 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_7 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_8 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_9 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_10 ;
- банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_11 ; - банківську картку «Ощадбанк» за № НОМЕР_12 ; - банківську картку «Ощадбанк» за № НОМЕР_13 ; - банківську картку «ПУМБ» за № НОМЕР_14 ; - банківську картку «Укрсиббанк» за № НОМЕР_15 ; - картку «Нова Пошта» за № НОМЕР_16 ; - сім-картку “Life” за № НОМЕР_17 , загорнута у фрагмент паперу білого кольору; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_18 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_19 ; - банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_20 ;
- грошові кошти - купюрами номіналом 100 гривень у кількості 60 штук, загальною сумою 6000 гривень, купюрами номіналом 200 гривень у кількості 68 штук, загальною сумою 13600 гривень, купюрами номіналом 500 гривень у кількості 153 штуки, загальною сумою 76500 гривень, шляхом заборони на їх відчуження, користування та розпорядження ними.
Рішення суду обґрунтовано тим, що досудове розслідування здійснюється щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України та слідством встановлено обставини, які свідчать про протиправну діяльність групи осіб щодо незаконного придбання та збуту з корисливою метою спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а грошові кошти вилучено у значній сумі - 96 100 гривень. Слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим обґрунтовано прийнято постанову про визнання грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні і ці кошти, як тимчасово вилучене майно, відповідають вимогам ст. 98 КПК України, а інші предмети, які є тимчасово вилученим майном, також мають доказове значення для справи і відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
З цих підстав, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, вважав за можливе накласти арешт на речові докази по кримінальному провадженню - майно, яке було вилучено 13 червня 2019 року у квартирі АДРЕСА_1 за місцем реєстрації та мешкання ОСОБА_9 , володільцем якого є ОСОБА_6 , які в майбутньому можуть мати доказове значення по цій кримінальній справі.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 не погодилась з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року в частині накладення арешту на грошові кошти - купюрами номіналом 100грн. у кількості 60шт., загальною сумою 6000грн., купюри номіналом 200грн. у кількості 68шт. загальною сумою 13500грн., купюри номіналом 500грн. у кількості 153шт., загальною сумою 76500грн., а всього в розмірі 96100грн., вилучені під час обшуку 13.06.2019р. у ОСОБА_6 - скасувати, в іншій частині залишити без змін. Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України у Дніпропетровській обл. ОСОБА_7 по кримінальному провадженю №22019040000000018 від 01.03.2019р. задовольнити частково, в частині накладення арешту на грошові кошти в розмірі 96100грн. - відмовити, в іншій частині задовольнити. Зобов'язати старшого слідчого СВ Управління СБ України у Дніпропетровській обл. ОСОБА_7 по кримінальному провадженю №22019040000000018 від 01.03.2019р. повернути ОСОБА_6 вилучені у неї 13.06.2019 року грошові кошти - купюрами номіналом 100грн. у кількості 60шт., загальною сумою 6000грн., купюри номіналом 200грн. у кількості 68шт. загальною сумою 13500грн., купюри номіналом 500грн. у кількості 153пгг., загальною сумою 76500грн., а всього в розмірі 96100грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вважає безпідставним та необгрунтованим висновок слідчого судді стосовно необхідності застосування арешту грошових коштів в розмірі 96100 грн., які належать їй, оскільки на цей час слідчим не доведено обґрунтованість підозри у вчинені нею кримінального правопорушення. До того ж, дозвіл на проведення обшуку надавався на квартиру, яка належить ОСОБА_9 , яка наразі знаходиться за кордоном. Проте кошти вилучено у ОСОБА_6 та суд не взяв до уваги, що зазначені кошти знаходяться там у зв'язку з тим, що в неї проводиться ремонт у квартирі за місцем постійного проживання. Зазначені кошти були підготовлені для оплати роботи працівникам, через що вона й знаходилась тимчасово у квартирі своєї сестри - ОСОБА_9 , адже в її квартирі здійснюються ремонті роботи.
Вважає, що вказані грошові кошти ніяким чином не відносяться до коштів, здобутих злочинним шляхом, слідчий на час розгляду справи слідчим суддею не пред'явив достатність доказів вважати, що грошові кошти, власником яких вона є, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також достатність доказів, що вказують на вчинення певними особами кримінального правопорушення в рамках зазначеного кримінального провадження, а припущення слідчого нічим не обґрунтовано та не можуть братися до уваги. Зазначає, що вилучені кошти вона отримала від здавання у найм належних їй в м. Донецьк двох квартир, та які вона збирала на ремонт своєї квартири, розташованої в АДРЕСА_2 .
Також апелянт вказує, що відсутні правові підстави для застосування арешту грошових коштів і для забезпечення у подальшому можливої конфіскації, тому що санкція ч.2 ст. 359 КК України, за якою проводиться кримінальне провадження, не передбачає конфіскацію майна.
До початку судового розгляду на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_10 про розгляд даної апеляційної скарги без участі заявника ОСОБА_6 та його як адвоката заявника.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Приймаючи рішення про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, слідчий суддя повинен керуватись вимогами ст. ст. 170-173 КПК, тобто перевірити: наявність підстав для арешту; обґрунтованість клопотання про необхідність арешту майна; чи встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; чи відносяться особи, на майно яких накладається арешт, до підозрюваних, обвинувачених, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого; чи внесені дані у відношенні відповідних осіб в ЄРДР; чи надана правова кваліфікація кримінально-караним діянням службових осіб відповідного підприємства.
Визнавши вищезазначене клопотання слідчого обґрунтованим, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що арешт вищевказаного майна є необхідним з метою з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
З вказаними висновками колегія суддів погоджується та вважає, що, приймаючи рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя діяв в межах чинного законодавства, керуючись статтями 170-173 КПК України, з'ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, та прийняв в даному випадку законне та обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК - досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона, як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів, визначеного ст. 170 КПК. Відповідно до вказаної норми, така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру.
Крім того, слідчий суддя або суд під час судового провадження за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину, може накласти арешт на майно.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Сукупність даних, які містяться в наданих матеріалах кримінального та судового провадження, свідчить про те, що слідчим суддею були в повному обсязі дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК при розгляді цього клопотання слідчого.
З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання старшого слідчого СВ Управління СБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , про арешт майна з зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погоджується, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для його задоволення.
Посилання ж апелянта на те, що в ухвалі слідчого судді не наведено сукупності підстав чи розумних підозр, виходячи з яких суддя міг вважати, що дані грошові кошти є доказом злочину, набуті злочинним шляхом або мають ознаки речових доказів, є також неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування, й на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Приймаючи до уваги, що наявність чи відсутність здатності даних грошових коштів слугувати в якості доказів вчинених кримінальних правопорушень можна встановити саме під час проведення досудового розслідування, з метою забезпечення та збереження вказаного майна і виникла необхідність в накладенні арешту на нього, тож апеляційні вимоги ОСОБА_6 в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Що ж стосується посилань апелянта на недостатню обґрунтованість ухвали слідчого судді про арешт майна, то вони є її особистою суб'єктивною оцінкою та не обґрунтовують необхідності скасування вірного по суті судового рішення.
Колегією суддів встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019040000000018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, здійснюють незаконне придбання та подальший збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Для реалізації свого злочинного умислу вказані вище особи організували з-за кордону незаконне постачання з метою подальшого збуту та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (СТЗ), у тому числі програмного забезпечення та обладнання, що дозволяє незаконно отримувати інформацію з каналів стільникового зв'язку, віддалено здійснювати моніторинг роботи телекомунікаційних пристроїв через мережу Інтернет та копіювати на відстані інформацію з персональних комп'ютерів. Технічні пристрої, обладнання та програмне забезпечення, призначене для негласного отримання інформації з каналів зв'язку ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 отримують від розробників програмно-апаратних продуктів компаній «allsoft.ru», «Searchinform.ru» (ліцензіати у сфері виготовлення, розробки СТЗ та ТЗІ, які працюють та виготовляють на замовлення продукцію для силових структур та спецслужб Російської Федерації) та інших постачальників технічних пристроїв негласного отримання інформації з-за кордону. Збут зазначеними особами СТЗ здійснюється на території зони проведення Операції Об'єднаних сил та інших областей України (у т.ч. Дніпропетровської області) через власноруч створені Інтернет-сайти https://proslushka.com.ua/, https://proslushka-juchok.com.ua, https://MiniA-8.com.ua та інші безкоштовні оголошення в глобальній мережі Інтернет.В подальшому вказані вище особи здійснюють розсилку товару (СТЗ) до покупців через можливості кур'єрської служби доставки ТОВ «Нова Пошта» та ДППЗ «Укрпошта». З метою прикриття своєї протиправної діяльності ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 здійснюють розсилку СТЗ та ШПЗ з різних відділень зазначених поштових операторів. Оплата за СТЗ та ШПЗ здійснюється при отриманні їх покупцем на відділеннях ТОВ «Нова Пошта» та ДППЗ «Укрпошта». У разі замовлення на вказаних вище Інтернет-сайтах програмних продуктів з ознаками СТЗ або інших технічних засобів негласного отримання інформації, замовнику пропонується перерахувати грошові кошти, у розмірі повної вартості товару, на банківську картку АТ КБ «Приватбанк». Крім того встановлено, що у разі відмови покупця попередньо сплачувати повну вартість товару, останній перед відправленням поштової кореспонденції, яка вміщує в собі СТЗ або ШПЗ негласного отримання інформації, повинен перерахувати на картку АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти у розмірі 100-200 грн. (в залежності від типу товарі та його вартості) у якості завдатку та підтвердження своїх намірів щодо придбання продукції (СТЗ). Після чого ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 здійснюється відправка, на адресу замовників, технічних засобів та програмних продуктів, призначених для негласного отримання інформації, у тому числі з каналів стільникового зв'язку. Відповідно до вимог чинного законодавства, реалізація та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації дозволена підприємствам, які мають ліцензію Служби безпеки України та можлива лише в інтересах суб'єктів оперативно-розшукової діяльності. У свою чергу ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 вказаної ліцензії не мають, тобто діють незаконно. 13 червня 2019 року в період часу з 13 години 18 хвилини до 17 години 34 хвилини, за місцем фактичного мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за її присутності, у квартирі АДРЕСА_1 , співробітниками УСБ України у Дніпропетровській області проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено зазначене вище майно. 14 червня 2019 року вказані вище предмети та грошові кошти оглянуто, а також слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами. Для детального вивчення інформації, що наявна у вказаних вище предметах та грошових коштах, потрібні спеціальні знання, у зв'язку з чим планується проведення експертних досліджень.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року старшому слідчому СВ Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_7 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 , у квартирі АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення комп'ютерної техніки, магнітних носіїв інформації, флеш-накопичувачів, засобів комунікації - засобів мобільного зв'язку, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, документальних матеріалів (у т.ч. в електронному та письмовому вигляді) щодо їх незаконного придбання та подальшого збуту.
13 червня 2019 року на підставі цієї ухвали слідчого судді від 20 травня 2019 року слідчим СВ Управління СБ України у Дніпропетровській області проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 , та виявлено і вилучено комп'ютерну техніку, мобільні термінали зв'язку, електронні носії інформації, а також речі, на вилучення яких слідчим суддею не надавався дозвіл, а саме: сім-картку “Life” s/n: НОМЕР_1 ; блокнот із зображенням їжака із рукописними записами, усього на 32 арк.; тримач для сім-картки «Vodafone» за номером телефону: НОМЕР_2 ; сім-картку “Life” s/n: НОМЕР_3 ; сім-картку “Life” нано-сім; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_4 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_5 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_6 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_7 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_8 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_9 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_10 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_11 ; банківську картку «Ощадбанк» за № НОМЕР_12 ; банківську картку «Ощадбанк» за № НОМЕР_13 ; банківську картку «ПУМБ» за № НОМЕР_14 ; банківську картку «Укрсиббанк» за № НОМЕР_15 ; картку «Нова Пошта» за № НОМЕР_16 ; сім-картку “Life” за № НОМЕР_17 , загорнута у фрагмент паперу білого кольору; купюри номіналом 100 грн. у кількості 60 купюр, загальною сумою 6000,00 грн.; купюри номіналом 200 грн. у кількості 68 купюр, загальною сумою 13600,00 грн.; купюри номіналом 500 грн. у кількості 153 купюри, загальною сумою 76500,00 грн.; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_18 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_19 ; банківську картку «Приват Банк» за № НОМЕР_20 .
Постановою старшого слідчого СВ УСБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 14 червня 2019 року вилучені 13 червня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2019 року за місцем мешкання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 речі та грошові кошти визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 22019040000000018.
Колегія суддів, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що арештовані на підставі оскаржуваної ухвали суду речі та грошові кошти мають суттєве значення для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а саме, встановлення обставин кримінального правопорушення, встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення та з метою збереження речових доказів, які мають доказове значення по справі, приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, тож доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.
З наданих матеріалів випливає, що готівкові грошові кошти, на переданні яких на її користь наполягає апелянт, були виявлені під час обшуку в рамках вищенаведеного кримінального провадження, а отже є підстави для обґрунтованого припущення, що вони були набуті протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке підлягає перевірці у межах досудового розслідування, що дає підстави для їх арешту незалежно від того, хто є їх власником.
Також колегія суддів критично ставиться до того, що, як зазначено в апеляційній скарзі, гроші, вилучені під час обшуку, ОСОБА_6 отримала від здавання у найм належних їй в м. Донецьк двох квартир, та які вона збирала на ремонт своєї квартири, розташованої в АДРЕСА_2 , та не вважає доведеною достатньою мірою належність цих коштів саме апелянту ОСОБА_6 , зважаючи на те, що нею не наведене задовільне обґрунтування приналежності останній даних грошей, з урахуванням чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Посилання апелянта на відсутність зв'язку між арештованими грошовими коштами та розслідуваним кримінальним правопорушенням колегія суддів вважає передчасними, оскільки на даний час триває перевірка відповідних обставин у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. У випадку, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, заявник не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що є достатньо підстав вважати, що майно, на яке накладено оскаржуваною ухвалою арешт, має важливе значення для встановлення обставин в даному кримінальному провадженні та є ключовим доказом, який допоможе встановити джерело їх надходження, а також проведення певних експертних досліджень, а отже вжитий слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є необхідним на стадії з'ясування обставин, які мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.
Оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке є законним та обґрунтованим, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_6 - залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2019 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019040000000018 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4