Провадження № 22-ц/803/4229/19 Справа № 206/3234/18 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О.П. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
02 серпня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Екодевелопмент” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором
за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екодевелопмент” про захист прав споживачів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2019 року, -
13 червня 2018 року представник ТОВ “Екодевелопмент” звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 19.09.2017 року між ТОВ “Екодевелопмент” та ОСОБА_1 було укладено договір № № 612,613,614 на виготовлення столярних виробів. Позивачем було виготовлено замовлені столярні вироби, про що було повідомлено телефоном замовника. Додатково замовника було повідомлено про готовність робіт 07.03.2018 року, про що на адреси останнього було направлено лист вих..№ 83 від 06.03.2018 року. Однак замовником на день подання заяви так і не було прийнято результат робіт. Відповідно до п.2.2, 2.3 Договору, загальна сума за Договором складає 123028 грн. Порядок розрахунків: оплата на придбання матеріалів, транспортні та господарські витрати в розмірі 70% від суми замовлення сплачується протягом трьох календарних днів з дати підписання договору. Залишок суми сплачується після виготовлення замовлення та підписання акту приймання-передачі виробів. Так відповідачем було переведено на рахунок позивача суму у розмірі 85000 грн. однак залишок, у розмірі 38028,00 грн. сплачено не було. У зв'язку з несвоєчасною оплатою, яка виникла починаючи з 07.11.2017 року з урахуванням граничної норми, пеня за прострочку оплати робіт з виготовлення столярних виробів складає 5704,20 грн. Крім того, відповідач має сплатити інфляційні витрати в сумі 2095,00 грн., а також 3% річних в сумі 578,23 грн. Представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 38028,00 грн., пені у розмірі 5704,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 2095,00 грн., штрафу у розмірі 578,23 грн., а також понесені судові витрати (а.с.2-4).
20.07.2018 року відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою ТОВ «Екодевелопмент» про захист прав споживачів. Свої вимоги обґрунтував тим, що договір підряду на виготовлення столярних виробів ані у встановлені строки, а ні на час подання зустрічної позовної заяви не виконано, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 відповідно до положень ЗУ «Про захист прав споживачів» набув право на розірвання договору №612,613,614 та відшкодування збитків (а.с.37-40).
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2019 року позовні вимоги ТОВ “Екодевелопмент” до ОСОБА_1 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Екодевелопмент” заборгованість за договором №612;613;614 від 19 вересня 2017 року в сумі 39028 грн., пеню в розмірі 5704,20 грн., інфляційні витрати у розмірі 2095 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ “Екодевелопмент” про захист прав споживачів відмовлено (а.с.94-97).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду 1 інстанції є незаконним, та посилаючись на Закон України “Про захист прав споживачів” просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким розірвати договір №612;613;614 на виготовлення столярних виробів від 19.09.2017 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ “Екодевелопмент”.
Стягнути з ТОВ “Екодевелопмент” на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 85 000 грн.
У задоволенні позову ТОВ “Екодевелопмент” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити (а.с. 102-106).
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Екодевелопмент” зазначає, що апелянтом не надано жодних доказів того, що він виконав свої обов'язки за договором, а лише будує твердження апеляційної скарги на спотворенні ним самим доказів по справі. Таким чином, ТОВ “Екодевелопмент” вважаючи апеляційну скаргу необґрунтованою, просить рішення суду 1 інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику, як малозначна.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.1 ч.1ст. 374 ЦПК України,суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч.1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 19.09.2017 року між ТОВ «Екодевелопмент» та ОСОБА_1 було укладено договір №612, 613, 614 на виготовлення столярних виробів (а.с. 19-23).
Відповідача було повідомлено про готовність робіт 07.03.2018 року, про що на адреси останнього було направлено лист вих. № 83 від 06.03.2018 року. (а.с. 26)
Однак замовником на день подання заяви так і не було прийнято результат робіт.
Відповідно до п.2.2, 2.3 Договору, загальна сума за Договором складає 123028 грн. Порядок розрахунків: оплата на придбання матеріалів, транспортні та господарські витрати в розмірі 70% від суми замовлення сплачується протягом трьох календарних днів з дати підписання договору. Залишок суми сплачується після виготовлення замовлення та підписання акту приймання-передачі виробів.
Так відповідачем було переведено на рахунок позивача суму у розмірі 85000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 22.06.2017 року (а.с. 24).
Залишок, у розмірі 38028,00 грн. сплачено не було.
Відповідно до п.6.2 Договору за прострочки оплати робіт та послуг замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше 15%.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ “Екодевелопмент” суд 1 інстанції посилався на ст. 629,610,549 ЦК України та виходив з того, що між сторонами були договірні відносини, однак ОСОБА_1 не було прийнято результату виконаних робіт і не проведено остаточний розрахунок, чим порушено умови договору.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд 1 інстанції виходив з того, що зустрічні позовні вимоги не знайшли свого підтвердження,оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів на підтвердження порушення строків вказаних у договорі №612, 613, 614 та доказів невиконання умов договору з боку ТОВ “Екодевелопмент”.
Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2017 р. між ТОВ «Екодевелопмент» та ОСОБА_1 було укладено договір №612, 613, 614 на виготовлення столярних виробів (а.с. 19-23).
Згідно п.1.1 Договору виконавець зобов'язується виконати у відповідності до технічних завдань та ініціативою Замовника столярні вироби, зазначені в даному Договорі, здати результати робіт Замовника, а замовник зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити виготовлені вироби в сумі, зазначеній у Договорі.
Відповідно до п.2.2, 2.3 Договору, загальна ума за Договором складає 123028 грн. Порядок розрахунків: оплата на придбання матеріалів, транспортні та господарські витрати в розмірі 70% від суми замовлення сплачується протягом трьох календарних днів з дати підписання договору. Залишок суми сплачується після виготовлення замовлення та підписання акту приймання-передачі виробів.
Згідно платіжного доручення № 1 від 22.09.2017 року ОСОБА_1 на виконання Договору №612, 613, 614 сплатив ТОВ “Екодевелопмент” 85 000 грн., що становить 70% від суми замовлення у відповідності до п. 2.3 Договору(а.с.24).
Зі справи також вбачається, що ТОВ “Екодевелопмент” 07.03.2018 року направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення від 06.03.2018 р. за вих.№83 про готовність зазначеного в п.1.1.Договору столярних виробів та запропоновано Замовнику в найкоротші строки прийняти готові вироби, підписати акт прийому-передачі виробів, провести оплату у сумі 38028 грн. та надати транспорт для відгрузки виробів (а.с.26,27).
Відповідно до ст.874 ЦК України у разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів внести у депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника. Підрядник має право у випадках визначених частиною першою цієї статті, замість продажу предмета побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.
Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Враховуючи те, що замовником ОСОБА_1 не було прийнято готові столярні вироби, не підписано акт прийому-передачі цих виробів та не було проведено оплату залишку суми у розмірі 38028 грн., а тому є всі підстави для її стягнення та застосування положень ст. ст. 625, 549 ЦК України.
В апеляційній скарзі апелянт посилається, на те, що договір підряду Товариством “Екодевелопмент” не виконано, зокрема апелянт вважає, що обов'язок по доведенню факту належного виконання взятих на себе зобов'язань повинен покладатися на відповідача.
Однак, такі доводи апеляційної скарги є надуманими та нічим не підтвердженими, оскільки матеріали справи містять докази які підтверджують належне виконання ТОВ “Екодевелопмент” умов договору № №612, 613, 614 від 19.09.2018 р.
Посилання апелянта на Закон України “Про захист прав споживачів” та твердження про те, що його права порушені не ґрунтуються на вимогах закону та в розумінні ст. 77,79,81 ЦПК України не доведені.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Проте в порушення вище зазначеної норми, ОСОБА_1 не довів чим саме та яким чином порушується його право та чому підлягає захисту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги та посилання апелянта на міжнародні правові акти є безпідставними та такими, що трактуються на власний розсуд та через призму власних інтересів. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: