Провадження № 33/803/626/19 Справа № 202/2641/19 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
23 липня 2019 року суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду, розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого охоронцем ПП “Гуард - Корпорація”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 ( триста сорок) грн 00 коп.,
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілого - ОСОБА_2
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №158795 31 березня 2019 року о 11 год. 25 хв, в м. Дніпро по пр. Слобожанський, 44, водій ОСОБА_1 керуючи авто Daewoo Lanos н/з НОМЕР_1 , перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з авто Renault Dokker н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, яка не створює необхідних і рівноправних умов сторін перед законом, а постанова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року є невмотивованою та необгрунтованою.
Зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги пояснення свідків.
Вказує на те, що відповідно до пояснень свідка ОСОБА_3 (який на час зіткнення знаходився як пасажир в авто Daewoo Lanos АЕ4308ІА) «31.03.2019 року о 11 год. 25 хв. запевняє, що розворот автомобіля було виконано лише після того, як на світлофорі увімкнулося зелене світло, що дозволяє їм рухатися, та після чого, автомобіль отримав механічне пошкодження унаслідок зіткнення з авто Renault Dokker, під керуванням- ОСОБА_2 »
Також, судом першої інстанції не прийнято до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 , яка на момент зіткнення знаходилась на зупинці маршрутного таксі біля будинку номер 44 (пр. Слобожанський, 44). Свідок пояснила, що бачила, як автомобіль Daewoo Lanos АЕ4308ІА виконував розворот на перехресті пр.Слобожанського та вул.Тверська, після того, як загорівся зелений сигнал світлофора, про що також свідчать пішоходи, які почали свій рух через проспект, але в цей момент Renault Dokker, під керуванням- ОСОБА_2 проігнорував зупинку на червоне світло, внаслідок чого сталося зіткнення.
До того ж, судом не прийняті до уваги та відхилені його пояснення щодо обставин ДТП, які судом в постанові розцінені як «версія не знайшла свого підтвердження у суді».
Допитаний у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Допитаний в суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 31 березня 2019 року о 11 год. 25 хв, в м. Дніпро по пр. Слобожанський, 44, на автомобілі Renault Dokker н/з НОМЕР_2 , рухався на зелений сигнал світлофора у зустрічному напрямку, на перехресті на зупинці Донецька, в результаті порушення водієм ОСОБА_1 відбулося ДТП, в результаті чого т/з отримали механічні пошкодження.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції не визнавав свою винуватість у порушенні п. 10.1 ПДР, пояснив, що 31 березня 2019 року рухався в автомобілі Daewoo Lanos НОМЕР_1 , по пр. Слобожанському зі сторони вулиці Калинової в сторону Нового мосту, під час розвороту на вулиці Тверській, на зелений сигнал світлофора. Автомобіль Renault Dokker н/з НОМЕР_2 рухався зі сторони центру по пр. Слобожанському, не здійснив зупинки на червоний сигнал світлофора а результаті чого відбулось зіткнення, транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На місце ДТП були викликані патрульні поліцейські, які склали протокол про адміністративне правопорушення, в якому відомості на думку ОСОБА_1 , не відповідають фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди.
При апеляційному розгляді було допитано працівника поліції - ОСОБА_5 , яка пояснила, що 31 березня 2019 року вона була викликана для складання протоколу на місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Після прибуття, та огляду місця ДТП, був складений протокол про адміністративне правопорушення. При складанні протоколу водій автомобіля Renault Dokker н/з НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнавав, що проявив неуважність та шукав адресу доставки та не дивився на дорогу у зв'язку з чим проїхав на червоний сигнал світлофору, але після того як він з кимось переговорив по телефону, змінив свої пояснення, відмовився віддати аркуш з первинними поясненнями. Свідок пояснила, що у зв'язку з суперечливим поясненнями водіїв, вимушені були скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Апеляційний суд вважає, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не доводять вину ОСОБА_1 у порушенні п. 10.1 Правил дорожнього руху України з наступних підстав.
Так, в матеріалах справи знаходяться письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через порушення водієм ОСОБА_1 проїзду перехрестя на забороняючий сигнал світлофора. Під час апеляційного перегляду дані особи надали аналогічні пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Тому враховуючи, що учасники ДТП є зацікавленими особами у вирішенні справи, неможливо взяти до уваги пояснення одного з учасників пригоди, відхиливши пояснення іншого. Доказів, які б підтверджували пояснення ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.
З аналізу зазначених доказів, які мають протиріччя, апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку, дії кого із водіїв перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із дорожньо-транспортною подією, відтак у справі необхідно було провести відповідні експертизи, що не було зроблено ні при оформленні матеріалів ДТП, ні судом першої інстанції при розгляді справи по суті. В суді апеляційної інстанції такі клопотання учасниками судового розгляду теж не заявлялись.
Посилання у постанові суду на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР, не ґрунтується на вимогах закону.
Виходячи із змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що наявні по справі докази об'єктивно не підтверджують пояснення учасників ДТП, у зв'язку з чим встановити причино-наслідковий зв'язок настання пригоди не можливо, тому провадження по справі необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи таке рішення апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження по справі за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко