Провадження № 22-ц/803/6781/19 Справа № 197/1210/18 Суддя у 1-й інстанції - Леонідова О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
01 серпня 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Бондар Я.М.,
суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання : Голуб О.О.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Широківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бутенко Олег Віталійович, на ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2019 року про закриття провадження у цивільній справі, постановлену суддею Леонідовою О.В. у смт. Широке, Дніпропетровської області,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, Широківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про скасування арешту нерухомого майна та виключення з реєстру заборони відчуження.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2006 року його було засуджено до 12 років відбування покарання з конфіскацією усього належного йому майна. Ухвалою Колегії суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2006 року вищезазначений вирок суду та призначене покарання були змінені, та остаточно призначено до відбування покарання у виді 8 років позбавлення волі, з конфіскацією усього особистого належного йому майна. На сьогодні він відбув покарання повністю та звільнився з місць позбавлення волі. Маючи намір продати належне йому майно, набуте після відбуття покарання призначеного судом, він звернувся до нотаріальної контори, проте йому відмовили у продажу оскільки на вищезазначене спірне домоволодіння, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , постановою відділу ДВС у Широківському районі накладено арешт. Просить зняти арешт з належного йому домоволодіння у зв'язку з тим, що майно, на яке накладено арешт набуте ним вже після виконання вироку суду та ніяким чином не відноситься до вчинених ним кримінальних правопорушень.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, Широківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про скасування арешту нерухомого майна та виключення з реєстру заборони відчуження.
Не погоджуючись із ухвалою суду, представник позивача адвокат Бутенко О.В. подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для подальшого розгляду. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що арешт на майно позивача накладено не в рамках кримінального провадження, а в рамках виконавчого провадження №1-29/2006, після закриття виконавчого провадження арешт державним виконавцем не знятий. Посилається, що в рамках кримінального провадження ніяких арештів нерухомого майна власником якого є ОСОБА_1 не здійснювалось.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах скарги, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що Вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2006 року ОСОБА_1 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст. 185, ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 263, ч.4 ст. 189, ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 309 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено до відбування покарання 12 (дванадцять) років з конфіскацією усього належного йому майна (а.с. 6-8).
Ухвалою Колегії суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2006 року вищезазначений вирок суду та призначене покарання були змінені, а саме його було визнано винним за ч.3 ст. 185, ч.2. 4 ст. 187. ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 296, ч.4 ст. 189, ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 309 КК України, та на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбування покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією усього особистого належного йому майна (а.с.9-10).
Вирок суду набрав законної сили 27 грудня 2006 року.
Виконавчий лист Широківського районного суду Дніпропетровської області № 1-29/2006 щодо конфіскації всього належного майна ОСОБА_1 на користь держави виданий 29 січня 2007 року та повернутий державним виконавцем на підставі ст. 40-1 ЗУ «Про виконавче провадження» без виконання (а.с.14)
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного 01.04.2014 року позивач придбав у приватну спільну часткову власність Ѕ будинку АДРЕСА_1 (а.с.15).
Закриваючи провадження у справи, суд першої інстанції керувався положенням п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України та дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскільки, на думку суду, арешт на спірний будинок накладено в рамках кримінального судочинства, дане питання підлягає вирішенню в порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції підлягає стосовно розгляду спірного питання в порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Як видно з матеріалів справи, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Широківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції надав інформаційну довідку Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 лютого 2019 року за відомостями якої, відсутні відомості про державну реєстрацію обтяження по домоволодінню АДРЕСА_1 (а.с.33-34).
Проте, згідно відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 18 лютого 2019 року за параметрами пошуку щодо фізичної особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , в реєстрі містяться відомості щодо реєстрації про обтяження проведені 13.08.2018 року державним реєстратором Горбаченко О.В. на підставі постанови АЕ991055 виданої Відділом державної виконавчої служби у Широківському районі Дніпропетровської області від 22 лютого 2007 року (а.с.36-37).
Отже, у матеріалах справи відсутні відомості, щодо наявного зареєстрованого обтяження на домоволодіння АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи відсутня постанова АЕ991055 видана Відділом державної виконавчої служби у Широківському районі Дніпропетровської області від 22 лютого 2007 року, як правова підстава обтяження (арешт майна) ОСОБА_1 тому погодитися із висновком суду першої інстанції, що саме в рамках кримінального провадження проведено арешт усього майна, а тому вирішення даного питання передбачене кримінальним процесуальним законодавством, колегія суддів погодитися не може та вважає його передчасним.
Крім того колегія суддів зауважує, що оскільки в державному реєстрі відсутня інформація стосовно обтяження нерухомого майна, шо до домоволодіння АДРЕСА_1 , придбано воно 01.04.2014 року, а також ураховуючи, що відбуття відповідачем ОСОБА_1 покарання в тому числі додаткового у вигляді конфіскації майна, підстави для розгляду справи в порядку кримінального судочинства відсутні.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена без повного урахуванням наявних у матеріалах справи та досліджених доказах, тому з мотивувальної та резолютивної частини ухвали суду слід виключити посилання на розгляд спірного питання в порядку кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст. 367, 374, п3,4 ст.376, 381, 382 ЦПК України, суд-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2019 року змінити в частині мотивів закриття провадження у справі. В решті ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 01 серпня 2019 року.
Головуючий:
Судді: