Провадження № 22-ц/803/5640/19 Справа № 201/6769/18 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
01 серпня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Сервісбуд», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошових коштів та судових витрат
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сервісбуд”
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2019 року, -
19 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Будівельна компанія Сервісбуд» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошових коштів та судових витрат. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 16 листопада 2017 року близько 07.35 годин третя особа ОСОБА_2 (працівник відповідача), керуючи автомобілем автобусом «ГАЗ», під час руху по вул. Набережна Заводська в м. Дніпро порушив правила дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку під час керуванням автомобіля і здійснив ДТП, скоїши наїзд на рухавшийся транспортний засіб “Шевроле”, що належить позивачу, в результаті якого останньому були завдані ушкодження, позивач постраждав, йому завдана значна матеріальна шкода, Винним у цій ДТП є третя особа - ОСОБА_2 Було визначено розмір завданої шкоди, яку частково відшкодувала страхова компанія в межах закону і своїх повноважень по полісу, решту повинен відшкодовувати відповідач за свого працівника. Позивач звернувся з цим питанням до відповідача, але фактично отримав відмову. Матеріальна шкода повинна відшкодовуватися повністю в межах фактичних витрат на ремонтно-відновлювальні роботи з урахуванням зносу автомобіля і втрати товарної вартості, яку й просив стягнути позивач, а також витрати на експертні дослідження, витрати на адвоката і судові витрати, задовольнивши позов у повному обсязі. (а.с.3-6).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2019 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ТОВ «Будівельна компанія Сервісбуд» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 29 212 грн. 74 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1 000 грн., а також витрати позивача на судовий збір в сумі 705 грн., а всього 30 917 грн. 74 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.96-101).
В апеляційній скарзі ТОВ «Будівельна компанія Сервісбуд» посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального права та неправильне їх застосування, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.106-109).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику, як малозначна.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, не обмежуючись доводами апеляційної скарги та в межах заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 16 листопада 2017 року о 7:35 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем “ГАЗ”, державний номер автомобіля НОМЕР_1 , що належить ТОВ “Будівельна компанія Сервісбуд” рухався по вул. Набережна Заводська в м. Дніпро, під час руху перед здійсненням маневру не пересвідчився, що це буде безпечно, проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діяв таким чином, щоб не завдати загрози життю та здоров'ю громадян, грубо порушуючи вимоги п.13.1. Правил дорожнього руху України не впорався з керуванням свого автомобіля, заходів для своєчасного зниження швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу не прийняв та скоїв зіткнення з рухавшимся попереду транспортним засобом “Шевроле”, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 під його ж керуванням, скоївши ДТП.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав значні ушкодження. При цьому порушення зазначених в протоколі Правил дорожнього руху України знаходилось у прямому причинно - наслідковому зв'язку із наслідками у вигляді завданих ушкоджень позивача та пошкодження названого автомобіля.
Судом 1 інстанції також встановлено, що винними діями третьої особи ОСОБА_2 , працівника відповідача ТОВ «БК Сервісбуд», на автомобілі, належному останньому, позивачу було завдано матеріальну шкоду. Оскільки ОСОБА_2 на той час і зараз є працівником цього ТОВ «БК Сервісбуд» і знаходився з цією юридичною особою в трудових відносинах, керував на правових підставах автомобілем “ГАЗ”, що належить вказаному ТОВ, то відповідальність перед позивачем повинен нести за цього працівника вказаний відповідач.
Судом встановлено, що на час вказаної дорожньо-транспортної пригоди, 16 листопада 2016 року, між відповідачем ТОВ «БК Сервісбуд» та Страховою компанією «Княжа віг» був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/7357013 від 31 липня 2017 року із терміном дії на один рік. Забезпеченим транспортним засобом за цим полісом виступав автомобіль відповідача «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги суд 1 ї інстанції посилався на ст. 1194 ЦК України та виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Зокрема судом першої інстанції встановлено, що фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля “Шевроле”, державний номер НОМЕР_2 , складає 78092 грн.81 коп., що на думку суду підтверджується актом виконаних робіт № 83 від 08 серпня 2018 р., накладною, платіжним дорученням та квитанцією від 14 червня 2018 року.
Крім того суд першої інстанції вважав, що вказані кошти і є фактичними витратами позивача на ремонт його пошкодженого автомобіля.
Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції погодитись не можна, оскільки ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2018 року визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.8), а саме у ДТП за його участю на автомобілі “ГАЗ”, належного відповідачу, та за участю позивача.
Згідно висновку експертного дослідження від 13.12.2017 р. № 2912/17/17 по визначенню матеріального збитку спричиненого володільцю КТС, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу 'Chevrolet Lacetti SE', д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 84879 грн.34 коп.
Вартість відновлювального ремонту у урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин колісного транспортного засобу автомобіль “Chevrolet Lacetti SE” д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 49 813 грн. 47 коп.
Згідно договору страхування від 31.07.2017 р., цивільно-правова відповідальність ТОВ “Будівельна компанія Сервісбуд” застрахована у ПрАТ “УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп” зі страховим лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000 грн. (а.с.31).
З матеріалів справи також вбачається, що представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звертався з заявою до ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” про виплату відшкодування оціненої шкоди завданої в результаті ДТП, що сталася 16.11.2017 р. та просив належне відшкодування здійснити шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5 (а.с.10)
Згідно платіжного доручення № ЗР008450 від 05.02.2018 р. ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” перерахувала на р/р ФОП ОСОБА_5 відшкодування згідно страхового акту № 170000135110 від 02.02.2018 р. на ремонт ТЗ НОМЕР_2 кошти у сумі 48 880 грн.81 коп. (а.с.31-на звороті).
Зазначена сума страхового відшкодування була розрахована та виплачена позивачу на підставі ст. 29 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Зі справи вбачається, що після ДТП, яка сталася 16.11.2017 р. за участю автомобіля “ГАЗ”, належного відповідачу, та автомобіля Chevrolet Lacetti, належного позивачу, на підставі заяви представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , з урахуванням висновку експертного дослідження від 13.12.2017 р. № 2912/17/17, ПрАТ “УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп” перерахувала кошти на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5 на ремонт пошкодженого транспортного засобу у сумі 48 880 грн. 81 коп., який було відремонтовано. Зазначена сума згідно вказаного висновку становить вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу.
При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що для повного відшкодування завданої шкоди після вищевказаного ремонту, транспортний засіб потребував додаткового ремонту і не був відремонтований ФОП ОСОБА_5 .
На підтвердження позовних вимог, зокрема, що фактичні витрати на ремонт автомобіля складають саме 78 092 грн. 81 коп., позивач надав акт виконаних робіт № 83 від 08 серпня 2018 р, накладну, платіжне доручення та квитанцію від 14 червня 2018 року, з яких вбачається, що за ремонтні роботи транспортного засобу ним сплачено 29 212 грн. ФОП ОСОБА_6 , однак надані докази, на думку колегії суддів, обґрунтованість вимог не підтверджують, а лише констатують факт проведених робіт через значний проміжок часу між ДТП, ремонтом проведеним на перераховані страховою компанією кошти та ремонтом проведеним ФОП ОСОБА_6
Суд 1 інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з вищезазначених підстав.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сервісбуд” - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2019 року - скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Сервісбуд», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошових коштів та судових витрат - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: