Провадження № 22-ц/803/6041/19 Справа № 200/4599/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
01 серпня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання договорів дарування недійсними, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року заяву адвоката Кіряхно О.В. в інтересах ОСОБА_1 «про скасування заходів забезпечення» - задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2014 року по справі № 200/4599/14-ц у вигляді накладення арешту на ј частину нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_3 на праві власності (том 5 а.с. 39-40).
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (том 5 а.с. 7643-47).
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кіряхно О.В. представник ОСОБА_1 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року залишити без змін (том 5 а.с.61-65).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 16.04.2014 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/4599/14-ц забезпечено позов шляхом накладення арешту на ј частину нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_3 на праві власності.
09 вересня 2014 року по справі Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення.
14 травня 2015 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2014 року залишено без змін.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 листопада 2015 року, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року залишено без змін.
02 квітня 2019 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від адвоката Кіряхно О.В. в інтересах ОСОБА_1 «про скасування заходів забезпечення», що застосовані ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/4599/14-ц від 16.04.2014 розу у вигляді накладення арешту на ј частину нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_3 на праві власності, у зв'язку з винесенням остаточного рішення у справі, яке набрало законної сили.
Задовольняючи заяву та скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності достатніх правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Такі висновки суду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до ч. ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволенні.
Визнано недійсним договір дарування частини нежилих приміщень від 01.03.2013 року, зареєстрований в реєстрі № 569, за яким ОСОБА_2 безоплатно передав, а ОСОБА_3 прийняла у дар 1/4 частину нежитлових будівель, що складається: цех з виробництва товарів народного споживання з прибудовою літ. Р-1, Р-2, загальною площею 486,7 кв. м.; ганок літ. Р; склад готової продукції та матеріалів літ. 2А-1, загальною площею 446,8 кв. м. цех з виробництва товарів народного споживання літ. АГ-1, загальною площею 237,5 кв. м., паливна літ. АВ-1, загальною площею 19,5 кв. м., ганок літ. ав, розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір дарування частини нежилих приміщень від 01.03.2013 року, зареєстрований в реєстрі № 570, за яким ОСОБА_2 безоплатно передав, а ОСОБА_3 прийняла у дар 1/4 частину нежитлових будівель, що складається: цех з виробництва пластмасових матеріалів, площею 496 кв. м. (літ. Х-1, Х1-2 ), ганки (літ. х, х1), інструментальна ділянка з прибудовою площею 263,1 кв. м. ( F-1, F1-1), загальною площею 759,1 кв. м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір дарування частини нежилих приміщень від 01.03.2013 року, зареєстрований в реєстрі № 571, за яким ОСОБА_2 безоплатно передав, а ОСОБА_3 прийняла у дар 1/4 частину нежитлових будівель, що складається: котельна літ. Ч-1, Ч1-2, загальною площею 225,9 кв. м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 660069 від 01.03.2013 року, згідно якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на частку в нерухомому майні на підставі договору дарування частки нежилих будівель від 01.03.2013 року № 569.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 661856 від 01.03.2013 року, згідно якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на частку в нерухомому майні на підставі договору дарування частки нежилих будівель від 01.03.2013 року № 570.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 663032 від 01.03.2013 року, згідно якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на частку в нерухомому майні на підставі договору дарування частки нежилих будівель від 01.03.2013 року № 571.
Поновлено за ОСОБА_2 державну реєстрацію права на нерухоме майно шляхом внесення Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області відповідних відомостей до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме на:
- 1/4 частину нежитлових будівель, що складається: цех з виробництва товарів народного споживання з прибудовою літ. Р-1, Р-2, загальною площею 486,7 кв. м.; ганок літ. Р; склад готової продукції та матеріалів літ. 2А-1, загальною площею 446,8 кв. м. цех з виробництва товарів народного споживання літ. АГ-1, загальною площею 237,5 кв. м., паливна літ. АВ-1, загальною площею 19,5 кв. м., ганок літ. ав, розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
- 1/4 частину нежитлових будівель, що складається: цех з виробництва пластмасових матеріалів, площею 496 кв. м. (літ. Х-1, Х1-2 ), ганки (літ. х, х1), інструментальна ділянка з прибудовою площею 263,1 кв. м. ( F-1, F1-1), загальною площею 759,1 кв. м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
- 1/4 частину нежитлових будівель, що складається: котельна літ. Ч-1, Ч1-2, загальною площею 225,9 кв. м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 (том 1 а.с.229-232)
14 травня 2015 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2014 року залишено без змін.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 листопада 2015 року, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року залишено без змін. Отже, рішення суду набрало законної сили.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів відпали, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 квітня 2014 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи питання про можливість скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про скасування заходів забезпечення позову та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: