Провадження № 22-ц/803/6679/19 Справа № 182/2540/19 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
01 серпня 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:
головуючого - судді: Бондар Я.М.
суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,
секретаря судового засідання- Голуб О.О.
сторони:
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - Запорізька міська рада,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2019 року, яка постановлена суддею Рунчевою О.В. в місті Нікополі, Дніпропетровської області, (відомості про складення повного тексту ухвали відсутні),-
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою де заінтересованою особою є Запорізька міська радапро встановлення факту проживання однією сім'єю.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона з вересня 2013 року проживала однією сім'єю без реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 ., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після його смерті заявниця звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нарохи О.В. з заявою про прийняття спадщини, однак, як усно їй роз'яснив нотаріус, що для оформлення свідоцтва про спадщину їй необхідно надати докази на підтвердження проживання зі спадкодавцем однією сім'єю. Тому, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Запорізька міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю, та заявниці роз'яснено її право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Заявниця ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права ставить питання про її скасування та направлення справи в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, заявниця вказує на відсутність спору, посилаючись на те, що після смерті її цивільного чоловіка ОСОБА_2 відкрилася спадщина, від якої на її користь відмовилась єдина донька померлого - ОСОБА_3 , що підтверджено її заявою від 22.03.2019, посвідченою нотаріусом Торжокского міського нотаріального округу Тверської області Російської Федерації.
ОСОБА_1 . вважає, що суд першої інстанції не з'ясував природу правовідносин і дійшов помилкового висновку, що з поданої нею заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, у зв'язку із чим ухвала суду є незаконною, такою, що підлягає скасуванню з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши заявницю ОСОБА_1 , яка наполягала на задоволенні вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа Запорізька міська радапро встановлення факту проживання однією сім'єю, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право заявниці на спадщину, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 після смерті, якого відкрилася спадщина.
Згідно ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до п.1.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням про право.
З огляду на це, вбачається, що процесуальний закон передбачає умови, за яких в окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають установленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.1ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В даному випадку, заявниця фактично просить встановити факт, який буде доказом та надаватиме їй право на спадщину, проте при розгляді судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, докази не фіксуються, і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи оспорюється.
Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження, застосувавши ч.4 ст. 315 ЦПК України.
Аргументи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне ОСОБА_1 для подальшого подання даного рішення суду до нотаріусу для реалізації свого права на спадок після смерті цивільного чоловіка ОСОБА_2 , у якого можуть бути і інші спадкоємці, окрім неї, тобто існує спір про право, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2019 року.
Головуючий:
Судді: