Провадження № 11-кп/803/1670/19 Справа № 199/852/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 липня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря с/з - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040630000037 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2019 року, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнячка, Христинівського району, Черкаської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз:
- 06.02.2019 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 , -
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк на 1 рік 6 місяців, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 06.02.2019 відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на 1 рік, - виконувати самостійно.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду, обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, за таких обставин.
ОСОБА_7 14.12.2018 приблизно о 12 год. 26 хв. прибув до гіпермаркету «Fozzy», що належить ТОВ «Експансія», за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, з метою здійснення покупок. Перебуваючи в торговому залі гіпермаркета «Fozzy», ОСОБА_7 побачив, що в магазині знаходиться невелика кількість покупців та між рядами немає співробітників магазину. В цей момент у ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на крадіжку, ОСОБА_7 14.12.2018 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи в гіпермаркеті «Fozzy», за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, підійшов до стелажу з продовольчими товарами та, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, взяв зі стелажу шоколад молочний «Міlka Bubbles» пористий вагою 80 г. в кількості 4 штуки вартістю 19,95 гривень кожна та шоколад молочний «Міlka Bubbles» пористий з кокосом вагою 97 г. в кількості 6 штук вартістю 25,71 гривень кожна, після чого сховав їх собі під куртку, що була одягнена на ньому.
Далі ОСОБА_7 , не розрахувавшись за вказаний товар, перетнув зону касового контролю та, утримуючи викрадений товар при собі, направився в бік виходу з магазину. Однак, в цей час злочинні дії ОСОБА_7 були викриті охоронцем гіпермаркету, який затримав ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, чим намагався спричинити ТОВ «Експансія» матеріальний збиток на загальну суму 234,06 гривень.
Не погоджуючись з вказаним вироком, перший заступник прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2019 року, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за цим кримінальним провадженням 14.12.2018 року, тобто до ухвалення вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2019 року, а тому при призначенні покарання ОСОБА_7 необхідно застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.
Представник потерпілого ОСОБА_9 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, у зв'язку з чим, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника потерпілого, відповідно до вимог ст. 405 КПК.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора, обвинуваченого, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 та доведеність його вини в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Статтею 70 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю злочинів. Зокрема, ч. 4 ст. 70 КК України передбачено, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, - покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.
Вказані вище вимоги судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 був засуджений вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік з покладанням обов'язків.
Злочин, за який ОСОБА_7 засуджено вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2019 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, він вчинив 14 грудня 2018 року, тобто до ухвалення попереднього вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року.
Суд першої інстанції, при призначені покарання ОСОБА_7 , обґрунтовано послався на висновок Верховного Суду від 18 вересня 2018 року (провадження № 51-4631км18), відповідно до якого ст. 70 КК України, що встановлює порядок призначення покарання за сукупністю злочинів, не передбачає можливості поглинення чи складання іспитового строку, визначеного різними вироками.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, то підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо самостійного виконання вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року, оскільки ОСОБА_7 вироками Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року та Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2019 року встановлено іспитові строки, які поглиненню чи складанню не підлягають.
Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, вважаючи доводи останнього не обґрунтованими.
Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2019 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: