Кримінальне провадження № 1-кп/760/1211/19
Справа № 760/26001/18
25 липня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мотижин Макарівського р-ну Київської обл., громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, працюючого неофіційно, зареєстрованого і проживаючого: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,-
за участю сторін:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 04.09.2018, приблизно о 01 год., перебуваючи разом з особою, провадження стосовно якої зупинено, по вул. Мартиросяна, 14 у м. Києві, діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи спільний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшли до одного з гаражів гаражного кооперативу, біля якого, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 невстановленим предметом пошкодив металеву решітку вікна гаражу, після чого, разом з особою, провадження стосовно якої зупинене, зірвали решітку. Особа, провадження стосовно якої зупинено, через вікно проникла у приміщення гаражу, з якого, реалізуючи спільний умисел, таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: 4 зимові автомобільні шини, вартістю 4000 грн., 1 літню автомобільну шину, вартістю 1 000 грн.; металеву каністру з бензином 20 літрів, вартістю 600 грн.; ящик із інструментами, вартістю 700 грн.; пакет кави, який для потерпілого матеріальної цінності не встановить. Після чого, особа, провадження стосовно якої зупинено, через вікно передала викрадене чуже майно ОСОБА_3 і покинула гараж через вікно. Надалі, ОСОБА_3 і особа, провадження стосовно якої зупинено, почали перекидати викрадене через паркан гаражного кооперативу, однак не довели свої дії до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що вночі 04.09.2018 зустрівся з ОСОБА_9 , разом направились до гаражного кооперативу. Один з гаражів знаходився біля паркану з металевої сітки. Підійшовши до вказаного гаражу, ножицями розкусив арматуру на вікні, після чого ОСОБА_9 через вікно проник до гаражу, звідки через вікно передав йому 5 шин, каністру з бензином, ящик з інструментами. Після того, як ОСОБА_9 покинув гараж через вікно, вони разом почали перекидати викрадене через металеву огорожу. В цей час були затримані працівниками поліції.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам провадження і ніким із сторін не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння сторонами провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.
З урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, які є належними і допустимими, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, не доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, ухилявся від суду, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку лікарів психіатра і нарколога не перебуває, до затримання працював, хоча і неофіційно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За викладеним, суд призначає обвинуваченому покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
За викладеним, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 08.04.2019.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Речові докази у провадженні: 5 автомобільних шин, каністру з бензином, кави, коробку із інструментами - залишити у власності потерпілого ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.
Головуюча: