Справа № 2-19/10 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В.
Провадження № 22-ц/802/763/19 Категорія: 2 Доповідач: Шевчук Л. Я.
30 липня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Данилюк В.А., Матвійчук Л.В.,
секретар с/з - Вергун Т.С.,
з участю:
представника боржника - ОСОБА_1 ,
представника стягувача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С., за апеляційною скаргою стягувача Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 травня 2019 року,
В квітні 2019 року боржник ОСОБА_3 звернулася в суд із зазначеною скаргою, яку обгрунтувала тим, що постановою приватного виконавця Шульженка І.С. у виконавчій справі № 58201496 відкрито виконавче провадження. 25 січня 2019 року за заявою стягувача АТ «Креді Агріколь Банк» приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 .
Боржник ОСОБА_3 вважає, що приватний виконавець неправомірно наклав арешт на все її майно, а тому просила суд постанову приватного виконавця про арешт рухомого і нерухомого майна визнати неправомірною і скасувати.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 травня 2019 року в даній справі скаргу ОСОБА_3 на постанову приватного виконавця задовольнено.
Ухвалено постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.Є. від 25 січня 2019 року у виконавчій справі ВП № 58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна боржника скасувати.
Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, стягувач АТ «Креді Агріколь Банк» подав апеляційну скаргу на цю ухвалу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги боржника ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник стягувача апеляційну скаргу підтримала та просила скаргу задовольнити, представник боржника апеляційну скаргу заперечив та просив скаргу залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу стягувача слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2011 року, що набрало законної сили, постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально - експортний банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 556759,44 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на однокімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. від 25 січня 2019 року накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору у розмірі 598509,23 грн (а.с.3).
Боржник ОСОБА_3 подала в суд скаргу на зазначену постанову приватного виконавця.
Задовольняючи скаргу боржника на постанову державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що виконавець має право накладати арешт на майно боржника ОСОБА_3 , але він зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження», а тому виконавцем має проводитися перевірка майнового стану боржника, а оскільки приватним виконавцем не вчинено будь-яких дій для встановлення даних щодо відсутності в боржника коштів чи іншого рухомого майна, місцевий суд прийшов до висновку про скасування постанови приватного виконавця про арешт майна боржника.
Такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За положеннями частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунку) та примусовій реалізації.
Як убачається із матеріалів справи, 03 березня 2011 року Ківерцівським районним судом Волинської області був виданий виконавчий лист № 2-19/11 про стягнення з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 556759, 44 грн і в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на однокімнатну квартиру площею 34,3 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.3).
25 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І.С. була прийнята постанова про накладення арешту на нерухоме і рухоме майно боржниці ОСОБА_3 (а.с.3).
Суд апеляційної інстанції вважає, що постанова приватного виконавця була прийнята відповідно до вимог закону та в межах повноважень виконавця, оскільки відповідно до вимог частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Висновки суду першої інстанції про те, що постанова приватного виконавця була прийнята з порушенням вимог закону зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, згідно з частиною 1 статті 50 ЦПК України звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Зазначена норма закону регулює порядок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна фізичної особи.
Приватним виконавцем була прийнята постанова про арешт рухомого і нерухомого майна боржника відповідно до вимог частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Натомість приватним виконавцем не вчинялись будь-які дії по зверненню стягнення на об'єкти нерухомого майна боржника і при цьому права боржника порушені не були.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про скасування постанови приватного виконавця про накладення арешту на майно боржника, оскільки постанова про арешт майна боржника прийнята відповідно до закону і в межах повноважень приватного виконавця.
Стаття 451 ЦПК України передбачає, що за результати розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (Поновити порушене право). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, із-за порушення норм матеріального і процесуального права ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги боржника ОСОБА_3 на постанову приватного виконавця про арешт майна боржника.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу стягувача Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити.
Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 травня 2019 року в даній справі скасувати і ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. від 25 січня 2019 року у виконавчій справі ВП № 58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді