Провадження № 3/760/4558/19
в справі № 760/13695/19
10.07.2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 110 від 28.03.2019 року, ОСОБА_1 не сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини усіх видів заробітної плати щомісяця починаючи з 05.04.2002 року і до повноліття, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.03.2019 року становить 35349,19 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 183-1 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (суд неодноразово вживав всіх можливих заходів для забезпечення його явки, зокрема, направляв судові повістки та повідомляв про дату час та місце судового розгляду шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті суду «https://sl.ki.court.gov.ua»), причини неявки суду не повідомив (справа відкладалась 23.05.2019 року), клопотань про перенесення судового засідання не подавав. У зв'язку з чим враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливо розглянути справу за її відсутності.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини першої ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Крім того, судом встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП, є триваючим.
Законодавство України не містить визначення «триваючого правопорушення». У той же час роз'яснення поняття «триваюче правопорушення» було надано, зокрема у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 року № 6802-0-4-13/11.
Так, триваючими визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Так, Законом України від 07.12.2017 року № 2234-VII " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованість зі сплати аліментів « ( далі- Закон № 2234-VII), який набрав чинності 06.02.2018 року, було доповнено КУпАП статтею 183-1, яка передбачає адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового стягнення.
Відповідно до положень ст.5 протоколу №7 до Конвенції «Про захист прав людини та осноположних свобод» (ETS №17) подружжя мають рівні права та рівну відповідальність приватно - правового характеру у відносинах між собою та зі своїми дітьми в тому, що стосується вступу в шлюб, під час перебування в шлюбі та при його розірванні. Дана стаття не перешкоджає державі приймати такі міри, які необхідні для дотримання інтересів дітей.
Специфічною є дія нового закону щодо правопорушень і правовідносин, які виникають внаслідок їх вчинення. Тут новий закон, як правило поширюється на ті триваючі правопорушення, які розпочались до набрання ним чинності і завершились після цього. На практиці питання про застосування щодо триваючих правовідносин того чи іншого положення закону можуть виникнути досить часто і цей принцип не може тлумачитися як такий, що забороняє пряму дію або застосування цього закону до фактів і правовідносин, які виникли або тривають після набрання законом чинності. Тому чітке врегулювання відповідних питань у тексті закону є однією з імперативних вимог законодавчої техніки
Відповідно до ч.11.ст.71 Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.
Частиною 2 статті 7 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» передбачено, що ця стаття не є перешкодою для судового розгляду, а також для покарання будь-якої особи за будь-яку дію чи бездіяльність, яка на час її вчинення становила кримінальне правопорушення відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями.
Так, у суду відсутні відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, тому у суду відсутні перешкоди для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незважаючи на те, що це різні види юридичної відповідальності, хоча і мають однаковий об"єкт правопорушеня - це права неповнолітніх дітей та предмет правопорушення -це кошти.
Відповідно до ч.12 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження« передбачено, що саме за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяці, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП України про адміністративне правопорушення, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходження органу державної виконавчої служби.
Враховуючи вищевикладене, у випадку, якщо на момент набрання чинності Законом у особи наявна заборгованість за несплату аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, то така особа після набрання чинності Законом має вжити необхідні заходи, щодо погашення такої заборгованості, а у разі невжиття відповідних заходів з погашення заборгованості така особа має нести адміністративну відповідальність за ст.183-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 183-1, КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 110 від 28.03.2019 року, виконавчим листом Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2002 року в справі № 2-1641/9, постановою Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2014 року, акт державного виконавця від 28.03.2019 року, вимога державного виконавця № 16466 від 15.03.2019 року, розрахунком заборгованості по аліментам станом на 01.05.2018 року та 01.06.2018 року № 45562440, постановою Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника від 18.12.2018 року та від 17.05.2017 року, повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників № 17049, постановою Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22.02.2018 року, постановою Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 22.02.2018 року, постановою Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 22.02.2018 року, постановою Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 22.02.2018 року, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.183-1 КУпАП, повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.183-1 КУпАП, несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Суд вважає, що матеріали справи є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.183-1 КУпАП.
Проте, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу.
Згідно ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Встановлено, що на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП закінчились, тому суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 9, 38, ч. 2 ст. 183-1, ч. 1 ст. 247 п. 7, 251 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 183-1 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М.Б. Зелінська