печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40701/19-к
02 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_2 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави у частині обов'язків, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019100000000205 від 25.02.2019 ОСОБА_3 ,-
02.08.2019 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_2 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави у частині обов'язків, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019100000000205 від 25.02.2019 ОСОБА_3 .
До початку розгляду клопотання прокурор звернувся з заявою про повернення клопотання.
Законодавець вказує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до положень ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Наряду з вказаним, Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення клопотання про продовження строку запобіжного заходу до його призначення за заявою представника сторони обвинувачення.
Проте, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Разом з тим, частиною 2 статті 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та волевиявлення прокурора, приходжу до переконання, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу, підлягає поверненню прокурору, що у відповідності до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 185 КПК України, є його правом.
Керуючись ст.ст. 26, 176-178, 181, 184, 185, 194, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_2 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави у частині обов'язків, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019100000000205 від 25.02.2019 ОСОБА_3 - повернути.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1