Справа № 766/8433/19 Головуючий в І інстанції: Смирнов Г.С.
Провадження №33/819/340/19 Доповідач: Пузанова Л.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Постанова
02 серпня 2019 року Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Пузанової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 21 червня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ,
встановив:
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
З постанови суду вбачається, що 21 квітня 2019 року о 00:49 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MITSUBISHI Lancer», державний номер « НОМЕР_1 », по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії, 28 в м. Херсоні з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Не погоджуючись з постановою суду, 19 липня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, яка в порушення частини 1 статті 268 КУпАП розглянута без його участі та даних про його належне повідомлення щодо місця і часу її розгляду, просив скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначивши, що строк пропустив з поважних причин, оскільки про розгляд справи повідомлений не був, а копію оскаржуваної постанови отримав лише за його письмовою заявою 10 липня 2019 року.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Так, із матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови йому було направлено 21 червня 2019 року (дата вручення оператором зв'язку невідома) та ним отримано в суді першої інстанції 12 липня 2019 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.
Зважаючи на те, що відомості про вручення судом ОСОБА_1 копії постанови раніше, ніж 12 липня 2019 року в матеріалах справи відсутні, а також з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати поважними та поновити його із зазначених підстав.
Відповідно до положень статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги та може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння, частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність.
Із матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2019 року о 00:49 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MITSUBISHI Lancer», державний номер « НОМЕР_1 », по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії, 28 в м. Херсоні з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
За порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху на нього уповноваженим органом складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 298882 від 21 квітня 2019 року; доданими до протоколу письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що у їх присутності 21 квітня 2019 року працівником поліції водію транспортного засобу «MITSUBISHI Lancer», державний номер « НОМЕР_1 » ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода), було запропоновано пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння із застосуванням алкотестера «Драгер» на місці зупинки або пройти медичний огляд на стан сп'яніння в найближчому лікарняному закладі, від чого водій відмовився; поясненнями інспектора роти № 1 БУПП в Херсонській області лейтенанта поліції Шелухіної Г.В., яка в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснила, що 21.04.2019 року вона патрулювала по вул. 49 Херсонської Гвардійської дивізії в м. Херсоні, де було виявлено транспортний засіб «MITSUBISHI Lancer» під керуванням ОСОБА_1 , який при повороті не увімкнув показник повороту. Транспортний засіб було зупинено та за порушення складено протокол за частиною 2 статті 122 КУпАП. Крім того, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та йому в присутності двох свідків було декілька разів запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер та проїхати до медичного закладу, на що він відмовився. За наслідком відмови ОСОБА_1 було складено протокол та відібрано пояснення свідків.
ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення пояснень по суті порушення надавати відмовився, а також відмовився його підписувати, про що зазначено у протоколі та ним не спростовується.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (стаття 251 КУпАП).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, в тому в числі, подавати докази і заявляти клопотання на спростування викладених у постанові про адміністративне правопорушення обставин.
Відповідно до положень статті 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
ОСОБА_1 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, в надісланій заяві просив справу розглядати без його участі, доказів на спростування викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності обставин не надав, клопотання про дослідження судом апеляційної інстанції нових доказів не заявив.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зібрані уповноваженими на складання протоколу органом докази підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
Викладені в скарзі доводи висновків суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.
Так, твердження про те, що судом не додержані вимоги закону щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, частиною другою статті 268 КУпАП не віднесена до переліку справ, які розглядаються з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд завчасно, рекомендованим листом із повідомленням, направляв ОСОБА_1 судові повістки про виклик у судові засідання на 14 травня 2019 року та 05 червня 2019 року на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 .
Вказана адреса відповідає адресі, яку як місце свого проживання зазначив ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
Згідно із відмітками поштового відділення направлені на зазначену адресу рекомендованим листом із повідомленням судові повістки про виклик ОСОБА_1 в судові засідання були повернуті до суду першої інстанції у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання та з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення (а.с. 13,14).
Наведене свідчить, що суд першої інстанції виконав усі необхідні дії щодо своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи, направивши останньому судові повістки за наявною в матеріалах справи адресою його проживання.
Доводи ОСОБА_1 щодо здійснення ним 24 квітня 2019 року дій, направлених на отримання інформації про рух справи шляхом звернення до канцелярії суду матеріалами справи не підтверджені.
Крім того, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення буде переданий на розгляд до Херсонського міського суду за місцем його проживання, а розгляд справи відбудеться 14 травня 2019 травня (про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення), мав можливість як отримати в суді інформацію про рух справи, так і направлені судом на його адресу судові повістки, а також з'явитися до суду першої інстанції у зазначений в протоколі час.
Вказані дії (бездіяльність) правопорушника правильно оцінені судом як намагання з різних підстав затягти розгляд справи з метою вийти за межі строку накладання адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.
При цьому, судом першої інстанції правильно застосовано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 9 Конституції України та частини 4 статті 10 ЦПК України 2017 року застосовується судами при розгляді справ як джерело права, зокрема рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», у якому Європейський суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Виходячи із викладеного, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами порушення судом першої інстанції його прав, пов'язаних із повідомленням про час і місце розгляду справи та наявності у нього поважних причин неявки в судові засідання, а тому його доводи щодо нездійснення судом дій по поверненню адміністративних матеріалів на доопрацювання з метою встановлення його фактичного місця проживання, є необґрунтованими.
Крім того, якщо в результаті відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції ОСОБА_1 не реалізував право давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання, то апеляційний перегляд справи передбачає дослідження нових доказів, які не досліджувалися раніше та надає особі, притягнутій до адміністративної відповідальності можливість бути вислуханою, однак на нові докази, які б спростовували висновки суду у даній справі ОСОБА_1 не посилається і таких суду апеляційної інстанції не надав.
Посилання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції не було досліджено докази щодо керування ним транспортним засобом, а також не прийнято до уваги надані ним та зафіксовані на відео пояснення, відповідно до яких він не стверджував, що керував транспортним засобом, оскільки їхав із співробітниками поліції, а запрошені поліцейськими о 01 годині 38 хвилин свідки, письмові пояснення яких викладені на заздалегідь підготовлених бланках, враховуючи зазначений час їх залучення, не могли встановити особу, яка керувала транспортним засобом, апеляційний суд вважає такими, що не спростовують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, та не дають підстави вважати, що зібрані під час складення протоколу про адміністративне правопорушення докази щодо відмови пройти огляд не відповідають дійсності, в тому числі викладені зі слів свідків та особисто підписані ними пояснення, надані у підтвердження саме факту відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Не спростовує висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, його твердження про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про притягнення його до адміністративно відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, які стали підставою для зупинки його транспортного засобу, а тому, як він вважає, свідчить про недостовірність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ним транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи міститься пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що він був очевидцем того як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухався по вулиці Покришева у місті Херсоні з перевищенням дозволеної швидкості без показника поворотів (а.с. 8).
Відсутність в матеріалах справи направлення для проходження ОСОБА_1 медичного огляду у закладі охорони здоров'я, як це передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735 також не спростовує висновків суду щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП правопорушення, оскільки направлення для проходження відповідного огляду надається у разі згоди особи пройти такий огляд, а доставку цих осіб до медичного закладу забезпечує саме поліцейський, який отримує примірник акту огляду, складеного за наслідком його проведення (пункти 9, 12, 20 Інструкції).
Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я, поліцейським у відповідності до вимог затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, у присутності двох свідків складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді даної справи судом першої інстанції дотримано положення КУпАП , правильно встановлено всі фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 21 червня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 21 червня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду підпис Л.В. Пузанова
Згідно з оригіналом:
Суддя Л.В. Пузанова