Номер провадження: 22-ц/813/1122/19
Номер справи місцевого суду: 522/21798/16-ц
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
26.07.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Департамент міського господарства Одеської міської ради
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року у складі судді Загороднюка В.І.,
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1997 на квартиру АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В наступному позивач уточнив свої позовні вимоги та у якості відповідачів зазначив Департамент міського господарства ОМР та ОСОБА_2 . В уточненнях позовних вимог позивач зазначив, що 03.03.2000 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 уклади купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1997 №11-8731, зареєстрованого в МБТІ м. Одеса 10.02.1997 № 341. На підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2015 №1-1100, право власності на вказану квартиру набула ОСОБА_2 . Позивач,який є сусідом ОСОБА_2 стверджує, що на протязі двох останніх років звертався зі скаргами до правоохоронних органів, Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування ОМР, Одеської обласної державної адміністрації, щодо незаконної приватизації Берзіними нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 в результаті якої системно знищується пам'ятка архітектури «Доходний дім Мінкуса 1906-1908р.”. ЖКС «ПОТРО-ФРАНКОВСЬКИЙ» 27.11.2014 надав інформацію, що підлога квартири АДРЕСА_1 знаходиться нижче рівня землі приблизно на 20см. 22.07.2015 ЖКС “ПОТРО-ФРАНКОВСЬКИИ” проведено обстеження цокольного приміщення №45 за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено, що в стіні приміщення санітарного вузла зруйнована прохідна в ній система загального користування будинку (вентиляційний канал, який служить для повітря обміну підвалу, а також з'єднаний з вище розміщеними квартирами димар), що не відповідає технічному паспорту від 15.11.1996. 21.08.2015 Приморська районна адміністрація ОМР надала інформацію, що в архівних документах управління відсутні документи проектування по реконструкції нежитлового приміщення в житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , тобто приватизацію приміщення було проведено беззатверджених рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, що є порушенням ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". 30.11.2015 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області виніс постанову №761 у справі про адміністративне правопорушення, якою визнав ОСОБА_2 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн. Даною постановою встановлено, що роботи по будівництву ніші в приміщені №3 проводяться з втручанням в несучі конструкції, за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вважає, що зазначене приміщення було на час його приватизації нежитловим, а тому свідоцтво про право власності від 11.01.1997 №11-8731 є недійсним та підлягає скасуванню. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ст. 153 ЖК УРСР, ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», а також на п. 1.43 Будівельних норм та правил 2.08.01-89 (які діяли на час приватизації приміщення). В додаткових поясненнях також зазначив, що ОСОБА_2 перешкоджає відновленню стояків будинку в якому сторони проживають.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 03.03.2000 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого останні придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власність на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1997 №11-8731, зареєстрованого в МБТІ м. Одеса 10.02.1997 №341, стор. 195 кн. 190 пр. На підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2015 №1-1100, право власності на квартиру АДРЕСА_1 набула ОСОБА_2 . На протязі двох останніх років ОСОБА_1 , який є сусідом ОСОБА_2 , звертався зі скаргами до правоохоронних органів, Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування ОМР, Одеської обласної державної адміністрації щодо незаконної приватизації ОСОБА_3 і ОСОБА_4 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті якої системно знищується пам'ятка архітектури «Доходний дім А ОСОБА_7 Б. Мінкуса 1906-1908 р.». Оскільки зазначене приміщення було на час його приватизації нежитловим, отже свідоцтво про право власності від 11.01.1997 №11-8731 є недійсним та підлягає скасуванню. Суд не залучив до участі у справі належного відповідача, хоча мав таке право відповідно до п.8 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
В подальшому позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій послався на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції судом порушено принцип таємниці нарадчої кімнати, оскільки суддя після виходу до нарадчої кімнати спілкувався зі сторонами, крім того, рішення у справі ухвалене судом, не встановленим законом, про що свідчить копія заяви голови Приморського районного суду м. Одеси від 17.04.2019 про зміну організаційно-правової форми Приморського районного суду м. Одеси.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, відповідачі в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає, оскільки суд не в повній мірі дослідив всі доводи, викладені позивачем в позові та не навів підстав для відмови в позові, виходячи з тих обставин, на які посилався позивач.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.1997 за №11-8731 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на квартиру АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видане свідоцтво про право власності на житло.
На підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2015 №1-1100 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом до ОСОБА_2 та Департаменту міського господарства ОМР, вважає, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 , яке видане ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушує його права та є недійсним, оскільки нежитлове приміщення було приватизоване незаконно, без затверджених у встановленому порядку рішень.
Зважаючи на такі обставини, вирішення вимог про оспорення свідоцтва про право власності з підстав незаконності приватизації нежитлового приміщення можливе лише за умов залучення до участі у справі як відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - колишніх власників майна, оскільки у разі визнання його недійсним, судом вирішується про їх права. Отже, позов пред'явлений до неналежних відповідачів, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, і тому інші доводи по суті не розглядаються.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимог до ОСОБА_8 не заявлено, а відповідач ОСОБА_2 прав позивача не порушувала, переобладнань квартири не здійснювала, що свідчить про відмову в задоволенні позову з підстав, які не були підґрунтям позовних вимог.
Враховуючи, що невідповідність рішення суду вимогам ст.263 ЦПК України є підставою для його скасування, то рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених вище.
Доводи про спілкування із суддею під час перебування останнього в нарадчій кімнаті підставою скасування рішення суду не є, оскільки офіційний звукозапис судового засідання таких відомостей не містить.
Встановити з відтвореного звукозапису те, коли суд видалився до нарадчої кімнати фактично неможливо.
Не приймаюиься до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції з власної ініціативи міг залучити до участі у справі належних відповідачів, оскільки вони ґрунтуються на роз'ясненні, яке відповідало раніше діючому законодавству. В силу принципу диспозитивності особа самостійно розпоряджається своїми правами.
Посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення прийнято неповноважним складом суду з посиланням на лист голови Приморського районного суду м. Одеси від 06.05.2019 на зміст висновків суду не впливає, повноважень суду щодо здійснення правосуддя не позбавляє, з листа вбачається, що відбулися зміни щодо національного класифікатора України, «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», відповідно до якого доповнено перелік об'єктів організаційно-правових форм господарювання.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 11 січня 1997 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 02.08.2019.
Головуючий:
Судді: