Ухвала від 24.07.2019 по справі 2-705/11

Номер провадження: 22-ц/813/1739/19

Номер справи місцевого суду: 2-705/11

Головуючий у першій інстанції Присакар О.Я.

Доповідач Дрішлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження в справі

24.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Півнєву Д.С.,

розглянувши питання про зупинення провадження в процесі розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання права власності на самочинне будівництво, встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2004 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якій зазначають, що позивачі є власниками земельних ділянок, на яких розташовані належні їм домоволодіння в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , які раніше були єдиним домоволодінням та розділені рішенням виконкому від 19.04.2000 року у зв'язку з приватизацією земельних ділянок. По межі з вказаними ділянками розташована земельна ділянка площею 416 кв. м., яка також була виділена з загальної земельної ділянки та рішенням виконкому від 18.08.1988 року передана ОСОБА_4 для будівництва одноповерхового житлового будинку, на відстані 1 м. від земельних ділянок позивачів. Незважаючи на рішення виконкому та норми діючого законодавства, відповідачка здійснила будівництво безпосередньо на межі із земельними ділянками позивачів, за що була притягнена до адміністративної відповідальності та зобов'язана знести самовільно побудований житловий будинок строком до 10 липня 2004 року. На момент звернення позивачів до суду з позовною заявою відповідачем не здійснено знесення самовільно побудованого житлового будинку, у зв'язку з чим, позивачі просять суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні земельними ділянками, знести самочинно побудованих житловий будинок та стягнути витрати по сплаті судового збору (т.1, а.с.2).

28 лютого 2005 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 , в якій просить суд постановити рішення, яким визнати за позивачем право власності на самовільно побудовані прибудови зазначені в технічному паспорті під літерами А, А-1, А-2, А-3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою, а саме встановити огорожу на межі земельної ділянки; та встановити позивачці земельний сервітут на право користування земельною ділянкою відповідачів у вигляді встановлення будівельних лісів та складування будівельних матеріалів з метою ремонту частини житлового будинку відповідача на межі земельних ділянок відповідачів. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідачі чинять перешкоди ОСОБА_4 в користуванні земельною ділянкою, адже відповідно до акту від 10.03.2000 року відповідачі надали свою згоду на те, що частина житлового будинку позивача буде проходити по межі їх земельних ділянок, та відповідно по даній межі повинні бути встановлений паркан, проте граничні знаки встановленні не були, адже відповідачі перешкоджають встановити дану огорожу (т.1, а.с.41-43).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2005 року було вирішено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні земельними ділянками, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов'язати ОСОБА_4 в місячний термін демонтувати частину житлового будинку та встановити граничні межові знаки - Ѕ частину огорожі позивачем, Ѕ частину відповідачами; та стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачів моральну шкоду в сумі 1000 гривень та грошові кошти за сплату судового збору у розмірі 59,50 гривень (т.1, а.с.90-92).

30 червня 2006 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області звернулася ОСОБА_4 із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій зазначає, що збираючи документи для роз'яснення рішення позивач виявила, що вона зобов'язувалася знести прибудову літерою «2», якого на момент подання позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.10.2004 року так і на момент звернення ОСОБА_4 із заявою про перегляд рішення, вказаної прибудови на земельній ділянці немає. Також заявник зазначає, що в документах МБТІ не зазначена веранда № 4, в плані забудови є котельня № 4, яка в плані житлового будинку зазначається № 9 площею 5,5 кв. м. та під літерою «4» значиться кімната, так як і під літерою «2». Таким чином, заявник зазначає, що вказані обставини суттєво впливають на рішення суду (т.1-а, а.с.24). Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.03.2007 року було вирішено зупинити виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2006 року (т.1-а, а.с.26).

22 лютого 2010 року було постановлено ухвалу, якою вирішено заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2005 року скасувати у зв'язку з нововиявленими обставинами (т.1-а, а.с.144). 14 грудня 2010 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області було залучено Ізмаїльську міську раду Одеської області, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області, відділ Держкомзему в м. Ізмаїл Одеської області та комунальне підприємство «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (т.2, а.с.64). Ухвалою від 28.04.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, було залучено відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області (т.2, а.с.152).

24 липня 2013 року до Апеляційного суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2010 року та на рішення від 15 липня 2013 року, в якій зазначають, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваних ухвали та рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, тому просять суд скасувати вказані ухвалу і рішення та припинити провадження за вказаною справою на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України (т.5, а.с.151-158). Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05.08.2013 року було вирішено апеляційну скаргу на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду від 22.02.2010 року повернути апелянту відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України, згідно якої заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, та у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, дана апеляційна скарга повертається заявнику, про що постановляється ухвала (т.5, а.с.162-163). 05 серпня 2013 року було постановлено ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області (т.5, а.с.164-165) та справу призначено до розгляду (т.5, а.с.166-167). Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року було вирішено заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи задовольнити (т.5, а.с.383-388).

В зв'язку з ліквідацією Апеляційного суду Одеської області протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була розподілена колегії суддів Одеського апеляційного суду в складі головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М. Ухвалою від 04 лютого 2019 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду (т.5, а.с.237-238).

19 липня 2019 року ОСОБА_1 через канцелярію Одеського апеляційного суду подала клопотання про зупинення провадження у зазначеній справі до набрання законної сили ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2019 року по цивільній справі № 2-463/11, за якою Ізмаїльський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.

Сторони проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі не заперечували.

Суд вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження в справі з наступних підстав.

Як вбачається з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, державних виконавців відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області та скасування постанов державних виконавців відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2019 року було вирішено скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати винесені постанови державного виконавця Державної виконавчої служби у місті Ізмаїл по виконавчому провадженню відкритому згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2015 року, та визнати дії державного виконавця спрямовані на забезпечення виконання відкритого провадження неправомірними. Зазначена ухвала суду першої інстанції не набрала законної сили у зв'язку із поданням Ізмаїльським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області апеляційної скарги та призначенням до розгляду цивільної справи за вказаною апеляційною скаргою на 14 листопада 2019 року.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у цій та іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, розгляд цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2010 року по суті може значно вплинути на розгляд та кінцевий результат цивільної справи за апеляційною скаргою Ізмаїльським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2019 року, оскільки ОСОБА_6 . та ОСОБА_2 оскаржується процесуальний документ, котрий за своєю суттю скасовує рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2005 року на підставі якого в подальшому було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, у зв'язку з відкриттям якого державним виконавцем були винесені певні процесуальні документи, правомірність яких оскаржувалося ОСОБА_1 в суді першої інстанції та в результаті зазначена скарга була задоволена ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2019 року, однак на теперішній момент зазначена ухвала оскаржується Ізмаїльським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Судове засідання за вказаною апеляційною скаргою призначено на 14 листопада 2019 року. З метою недопущення виникнення протиріч та ускладнення розгляду вищезазначених цивільних справ, апеляційний суд на підставі ст. 251 ЦПК України зупиняє провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2010 року .

На підставі викладеного та керуючись ст. 251-253, 381 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання права власності на самочинне будівництво, встановлення земельного сервітуту за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2010 року, до закінчення розгляду Одеським апеляційним судом апеляційної скарги Ізмаїльського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2019 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, державних виконавців відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одескої облатсі та скасування постанов державних виконавців відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко