Справа № 755/17573/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Чех Н.А.
Провадження № 22-ц/824/11882/2019 Доповідач: Шебуєва В.А.
01 серпня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Шебуєвої В.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року про відмову в задоволенні подання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусовий привід боржника ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження з виконання виданого 26 листопада 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року відмовлено в задоволенні подання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусовий привід боржника ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження з виконання виданого 26 листопада 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Частиною 2 ст. 353 ЦПК України визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Частиною 1 ст. 353 ЦПК України не передбачено можливості оскарження окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні подання державного виконавця про примусовий привід боржника.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року про відмову в задоволенні подання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусовий привід боржника підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, суд, -
Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року про відмову в задоволенні подання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусовий привід боржника ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження з виконання виданого 26 листопада 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя
Київського апеляційного суду В.А. Шебуєва