31 липня 2019 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 761/18429/15-ц
Номер провадження 88-ц/824/29/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Соколової В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушко Т.А.,
вивчивши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року за нововиявленими обставинами, у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про стягнення коштів, за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року,
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», третя особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», з урахуванням подальшого збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 57 068 101 грн. 35 коп., з яких 46 000 000 грн. - основний борг та 11 068 101 грн. 35 коп. - проценти, нараховані за користування грошовими коштами, стягнення з відповідача судового збору у розмірі 3 654 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року (занесеною до журналу судового засідання) до участі у справі в якості третіх осіб залучено Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року (том І а.с. 69 - 80) частково задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Укргазвидобування», треті особи ПАТ «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про стягнення коштів, стягнуто з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ОСОБА_2 заборгованість у сумі 46 000 000 грн., стягнуто з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 310 грн. 73 коп., у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року (том ІІІ а.с 96 - 102) апеляційні скарги ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування» задоволено, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року (том ІІІ а.с. 159 - 162) касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 05 квітня 2017 року (том ІІІ а.с. 261 - 263) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року.
02 травня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Подана заява обґрунтована тим, що 01 квітня 2019 року ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру судових рішень стали відомі нові обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, а саме: 26 червня 2018 року Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі №757/27092/18-к відносно досудового розслідування кримінального провадження №12017000000000480, у якій розтлумачені обставини щодо перебування ПАТ «Укргазвидобування» у державній власності.
З постановленої вище ухвали вбачається, що ПАТ «Укргазвидобування» не знаходиться у державній власності, не є юридичною особою публічного права та не є суб'єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, а отже ПАТ «Укргазвидобування» не відноситься до переліку підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належить до сфери управління будь-якого державного органу, у тому числі Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
Наведені обставини існували з 13 червня 2012 року (день створення підприємства) та не були відомі Апеляційному суду міста Києва на момент ухвалення рішення 04 травня 2016 року, а також не були відомі заявнику. Такі нововиявлені обставини беззаперечно впливають на юридичну оцінку обставин, встановлених Апеляційним судом міста Києва у своєму рішенні від 04 травня 2016 року та повністю спростовують доводи ПАТ «Дельта Банк», викладені в апеляційній скарзі щодо перебування ПАТ «Укргазвидобування» у державній власності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року відкрито провадження за поданою заявою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.
11 червня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив АТ «Укргазвидобування» з відповідними підтвердженнями його надсилання іншим учасникам справи, з якого, зокрема вбачається, що ухвала Печерського районного суду від 26 червня 2018 року у справі №757/27092/18-к відносно досудового розслідування кримінального провадження №12017000000000480, на яку посилається заявник, не є новивиявленою обставиною у розуміння ст. 423 ЦПК України.
Ухвала, на яку посилається заявник, як і постанови Київського апеляційного господарського суду знаходились у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому заявук не був позбавлений можливості раніше ознайомитись з даними судовими рішеннями.
Крім того, Печерський районний суд міста Києва суд встановлюючи обставини в ухвалі від 26 червня 2018 року у справі №757/27092/18-к, що стали приводом для звернення заявника з заявою, посилався на статут ПАТ «Укргазвидобування» від 27 грудня 2012 року. Враховуючи, що ОСОБА_2 є відповідачем у справі за позовом АТ «Укргазвидобування» про визнання недійсним договору поруки № П30019775-12 від 28 листопада 2014 року, а позивачем до позову було додано статут Товариства від 27 грудня 2012 року, заявник був ознайомлений з цим документом ще у серпні 2015 року.
До того ж того, інформація про засновника АТ «Укргазвидобування» міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відкритим доступом.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Гук О. О. підтримав подану заяву та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник Акціонерного товариства «Укргазвидобування» - адвокат Собко О. В. заперечував проти задоволення заяви.
Представники третіх осіб до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судових-повісток повідомлень.
На адресу суду надійшло клопотання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про розгляд справи без участі представника останнього.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу без останніх.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи (їх представників), які з'явились у судове засідання, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та співставленні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч.2 ст.423 ЦПК України).
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені нормами процесуального закону, відсутні.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Як роз'яснено в п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Так, заявник у поданій заяві посилається на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2018 року у справі №757/27092/18-к, з якої вбачається, що ПАТ «Укргазвидобування» не є юридичною особою публічного права та не є суб'єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 %, а його службові особи не є посадовими особами юридичної особи публічного права чи службовими особами господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%.
Разом з тим, вищевказані висновки Печерського районного суду міста Києва ґрунтуються на положеннях статуту ПАТ «Укргазвидобування» в редакції від 27 грудня 2012 року з посиланням на постанови Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2013 року у справі № 910/10255/13 та від 13 липня 2016 року у справі № 910/2723/16.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявлненими в розумінні положень ст. 423 ЦПК України та виступають лише в якості переоцінки доказів, на яких ґрунтується рішення суду, а тому не можуть бути підставою для перегляду рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Крім того, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що обставини, на яких ґрунтуються висновки, викладені в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2018 року не були відомі заявнику на час ухвалення рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.429 ЦПК України).
Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що обставини, передбачені нормами процесуального закону відсутні, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 268, 423, 429 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 01 серпня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: В.В. Саліхов
В. В. Соколова