справа № 361/7454/18 Головуючий у 1 інстанції: Петришин Н.М.
провадження № 22-ц/824/9070/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
Іменем України
31 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Олійника В.І.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулікової С.В.,
при секретарі Топольському В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2019 року у складі судді Петришин Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, який обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_5 і після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, а вона є єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого сина.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з тим, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини та не була зареєстрована із спадкодавцем на день його смерті.
Позивачка вважала, що пропустила зазначений строк з поважних причин, так як страждає на кардіосклероз, від 23.07. до 03.08.2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні, і на момент смерті сина їй було 75 років.
Також зазначала, що через два тижні після смерті сина вона звернулася до лікарні, після чого їй було встановлено діагноз - цукровий діабет, тип 2. При цьому захворюванні страждають кровоносні судини, в результаті чого кров до мозку надходить у недостатньому обсязі і від цього страждає пам'ять. Після смерті сина вона (позивачка) страждає на зниження пам'яті і зазнала тяжких моральних страждань. Крім того, у позивачки були відсутні кошти на оформлення спадщини.
З огляду на викладені обставини, позивачка вважала поважними причини пропуску звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого сина - ОСОБА_5 , а тому просила визначити їй додатковий строк в три місяці для подання такої заяви.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачки з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску строку звернення позивачки для прийняття спадщини у співвідношенні із наданими нею доказами на обґрунтування своїх позовних вимог є неповажними.
Проте, рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам закону повністю не відповідає.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 , що підтверджується копією витягу №00020660654 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, що сформований 28 липня 2018 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 31 липня 2018 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області.
Після смерті ОСОБА_5 позивачка звернулася до Броварської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого сина.
Як вбачається з листа державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Журавської В.В. №1590/01-16 від 04.09.2018 року, за даними спадкового реєстру спадкова справа до майна ОСОБА_5 на території України не відкривалася. Також, у даному листі державним нотаріусом роз'яснено позивачці, що нею пропущено визначений чинним законодавством України шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду для вирішення питання по наданню додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до п.24 Постанови Пленум Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У п.24 даної Постанови також роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.1220 ЦК України датою відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті), а із заявою про прийняття спадщини позивачка звернулася лише у вересні 2018 року, тобто, більше ніж через три роки після дати відкриття спадщини.
На підтвердження поважності причин пропуску, встановленого ст.1270 ЦК України строку для прийняття спадщини позивачкою було зазначено, що згідно виписки з її медичної карти як стаціонарної хворої, вона страждає на кардіосклероз і від 23.07. до 03.08.2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні. На момент смерті сина їй було 75 років і вона тяжко перенесла смерть сина. Через два тижні після його смерті, а саме, 04 березня 2015 року , вона звернулася до медичної установи, де їй було встановлено діагноз - цукровий діабет, тип 2. При цьому захворюванні страждають кровоносні судини: у великих судин товщають стінки, а дрібні зовсім перекриваються і в результаті кров до мозку надходить у недостатньому обсязі та відповідно страждає пам'ять (оригінал медичної довідки міститься в матеріалах справи.) Після втрати сина вона страждає на зниження пам'яті. Також вона перебувала у стані стресу і зазнавала тяжких моральних страждань. Крім того, коштів на оформлення спадщини в неї не було, так як вона є пенсіонером, і не було також і правоустановлюючих документів на майно.
Звернення до лікарів у період 2015-2018 років суд не взяв до уваги, вважаючи, що вони не перешкоджали позивачці звернутися до нотаріуса в шестимісячний термін.
Проте, на думку колегії, суд першої інстанції помилково вважав, що наявність вищезазначеної медичної документації не може свідчити про поважні причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви, враховуючи, що позивачка могла звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, а в подальшому звернутися до суду з приводу встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як видно з рішення суду, основною мотивуючою підставою оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив неповажність причин пропуску позивачем шестимісячного строку у зв'язку з тривалим захворюванням (загостренням хронічних захворювань і стаціонарним лікуванням).
Проте, як стверджує апелянт, внаслідок певних вікових змін в її організмі її фізичний стан починаючи від 2015 року (після смерті сина) значно погіршився, внаслідок чого вона була змушена проводити своє лікування в домашніх умовах та стаціонару. Також вона постійно намагалася після смерті сина покращити своє здоров'я в амбулаторних умовах лікування. Крім того, що вона проживає в іншому населеному пункті і за результатами стаціонарного лікування в умовах загрози інсульту та дотримання суворої дієти їй були протипоказані тривалі поїздки. Також вона не могла об'єктивно передбачити, що третя сторона у справі (ОСОБА_2 ) буде мати намір в майбутньомузвернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з її сином, щоб успадкувати те майно, яке їй не належить, а саме,металеві гаражі у Броварському гаражному кооперативі «Металург».
На її думку, вік у 75 років, необізнаність та тривала хвороба є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що передбачений законом строк на прийняття спадщини позивачка пропустила з поважних причин, оскільки вони були пов'язані з об'єктивними (хвороба не залежала від її волі), непереборними (постійне лікування не покращувало його стану здоров'я), істотними (для прибуття до нотаріуса необхідно було здійснювати додаткові зусилля - витримати сильні болі, ризик інсульту, скористатися допомогою інших осіб) труднощами.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зокрема, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції з врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів в матеріалах справи необхідно скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким надати ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подання заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2019 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в три місяці для подання заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: