Справа № 758/3725/19 Головуючий у суді І інстанції Зубець Ю.Г.
Провадження № 33/824/3118/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ч. 1 ст. 130КУпАП
02 серпня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М., за участю ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, 07.03.2019 рокуОСОБА_1 близько 01 години 45 хвилин в м. Києві по вул. Волоській, 8/5, керував транспортним засобом «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року щодо нього, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню апелянту, разом з доданими до неї матеріалами.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена 31.05.2019 року, а апеляційна скарга надійшла до суду 18.07.2019 року, тобто після спливу 10-ти денного строку, встановленого Законом.
Одночасно з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року, яке мотивовано тим, що судом першої інстанції справу щодо нього було розглянуто без його участі, а його клопотання про відкладення було проігноровано, чим Подільським районним судом м. Києва його позбавлено права надати свої пояснення з приводу складеного відносно нього протоколу.
Відповідно до матеріалів справи, 25.03.2019 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього. Розгляд судом було призначено на 08 годину 00 хвилин 26.04.2019 року /а. с. 7/.
26.04.2019 року ОСОБА_1 до Подільського районного суду м. Києва подано клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з неявкою свідка /а. с. 8/.
Розгляд справи щодо ОСОБА_1 відкладено на 10.05.2019 року.
Однак, 07.05.2019 року ОСОБА_1 наручно до канцелярії суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи щодо нього у зв'язку з його хворобою /а. с. 9/.
10.05.2019 року розгляд справи про адміністративне правопорушення було відкладено на 08 годину 00 хвилин 31.05.2019 року, про що було повідомлено ОСОБА_1 /а. с. 11-12/.
29.05.2019 року ОСОБА_1 наручно до канцелярії суду було подано клопотання, ідентичне попередньому, про відкладення розгляду справи щодо нього у зв'язку з його хворобою /а. с. 13/.
Тобто, ОСОБА_1 було відомо, що у Подільському районному суді м. Києва наявна справа про адміністративне правопорушення щодо нього, однак, про результати її розгляду, зокрема, й свого клопотання про відкладення, він не дізнався.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак зловживання правом, оскільки вони носили систематичний характер, клопотання ним подавалися особисто, жодного разу доказів, які б підтверджували його хворобу ОСОБА_1 до суду першої інстанції не надавав.
Слід зазначити, що судом першої інстанції на адресу ОСОБА_1 03.06.2019 року було направлено копію постанови суду першої інстанції /а. с. 16/, яку він отримав 12.06.2019 року.
Окрім того, 24.06.2019 року ОСОБА_1 вперше було подано апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року щодо нього /а. с. 20-28/, і постановою Київського апеляційного суду від 08.07..2019 року йому було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження /а. с. 31-32/.
Відповідно до вимог ст.129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata(принцип юридичної визначеності).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що апелянтом не вказано об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не наведено аргументів його поновлення, у зв'язку з чим приходжу до висновку про відсутність підстав для його поновлення та необхідності повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року, а апеляційну скаргу, разом з доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала.
Суддя О.М. Капічон