Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
22 липня 2019 р. справа №520/4991/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 В.Б.,
представника відповідача - Халіної М.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_2 , через представника - ОСОБА_3 , звернув до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:
- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.05.2019 №А-4867/0-3119/0/95-19 у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2091 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення розташованої за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, згідно заяви від 19.04.2019 незаконною;
- зобов'язати відповідача задовольнити дану заяву, надавши відповідний дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,4091 га.
В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що позивач у встановленому порядку, відповідно до положень ст.ст. 116,118,121,122 ЗК України звернувся до відповідача із заявою та відповідним пакетом документів для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2091 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення розташованої за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Проте, відповідачем відмовлено у наданні такого дозволу, що викладено в листі від 14.05.2019 №А-4867/0-3119/0/95-19. З казаними обставинами позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Халіної М. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов.
Представник відповідача - Халіна М.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, через свого представника - ОСОБА_3 звернувся з заявою від 19.04.2019 до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, в якій просив керуючись положеннями ч. 6 ст. 118 ЗК України надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2091 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення розташованої за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.
Також у вказаній заяві заявник зазначив, що правом на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності в межах норм, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України, не скористався. До заяви було додано необхідний пакет документів ( а.с.8).
Листом ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 14.05.2019 №А-4867/0-3119/0/95-19 (а.с.10) повідомлено позивача про те, що Кабінетом Міністрів України поставлено завдання Держгеокадастру та його територіальним органам під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації та раціонального використання земельних ділянок визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області та щокварталу оприлюднювати інформацію про обчислену за зазначеною формулою площу земельних ділянок, які пропонується передавати громадянам у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
Також у вказаному листі зазначено, що відповідна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у II кварталі 2019 року, сформована за відповідною формулою, з урахуванням площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу. Крім того, Головним управління було повідомлено, що після проведення земельних торгів у наступному кварталі буде сформована нова площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам.
Водночас, у вказаному листі визначено, що за результатами розгляду заяви позивача відповідачем встановлено, що земельна ділянка, яка зазначена у заяві останнього, не входить до площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у II кварталі 2019 року, затверджений наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2019 р. № 92, який розміщений на офіційному веб-сайті Головного управління.
Відповідно до ч.1, 2 та п. "а" ч.3 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
За приписами абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування ( ч.2 ст.116 ЗК України) .
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом ( ч.3 ст.116 ЗК України).
Згідно з ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею ( ч.6 ст.118 ЗК України).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку ( ч.7 ст.118 ЗК України).
Таким чином, законом унормовано виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Враховуючи приписи п.6 ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлені позивачами розміри земельних ділянок відповідають вказаному, водночас, при розгляді їхніх заяв не було встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, а крім того, позивачами було подано разом з заявами необхідний пакет документів, у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Отже, положенням ч.7 ст.118 ЗК України передбачено або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або, відповідно - відмову.
Таким чином, лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.05.2019 №А-4867/0-3119/0/95-19, фактично є відмовою у наданні позивачу дозволу на розроблення проектна землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
З огляду на викладене, наведені підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є безпідставними та такими, що не відповідають положенням ст. 118 ЗК України.
Судом взято до уваги те, що за інформацією Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2019 №654/401-19-0.23,09 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 (який зазначив позивач у заяві до ГУ Держгеокадастру у Харківській області) площею 2,4091 га знаходиться на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, станом на 10.06.2019, згідно відомостей ДЗК перебуває у архіві. На місці цієї земельної ділянки шляхом поділу утворено дві земельні ділянки: 1) кадастровий номер НОМЕР_3 площею 2,0000 га, яка відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначеним, та на яку надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою від 25.04.2019 року № 3473-СГ; 2) земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,4091 га, яка відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення.
Водночас, взято до уваги те, що ОСОБА_4 , який є учасником антитерористичної операції, звертався до Головного управління з заявою стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної форми власності (кадастровий номер НОМЕР_2 ), для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, орієнтовною площею 2,0000 га за вх. № Ш-5079/0/94-19 від 23.04.2019, і поділ земельної ділянки на 2 окремі відбувся після звернення ОСОБА_4 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 , разом з доданими матеріалами, Головним управлінням був прийнятий наказ від 25.04.2019 року № 3473-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою». В подальшому, за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000га із земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області за вх. № Ш-6772/0/94-19 від 30.05.2019 року, Головним управлінням був прийнятий наказ від 05.06.2019 року № 4770-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність».
Проте, суд зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 4770 від 05.06.2019, яким земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 (яка утворилася після поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 ) передана у власність ОСОБА_4 , видано після того, як позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.04.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Окрім того, за повідомленням представника відповідача, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 залишається вільною.
Отже, слід дійти висновку, що у відповідача відсутні підстави вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Враховуючи те, що у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наявні правові підстави вважати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка оформлена у листі від 14.05.2019 № А-4867/0-3119/0/95-19, через що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати відповідний дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,4091 га, суд зазначає наступне.
Судом в ході судового розгляду встановлено, що після передачі у власність ОСОБА_4 , на підставі наказу № 4770 від 05.06.2019, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 , залишається вільною земельна ділянка площею 0,4091 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , проте, з огляду на те, що позивач не звертався з відповідною заявою до відповідача щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою саме цієї земельної ділянки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати відповідний дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,4091 га .
Водночас, задля ефективного захисту прав позивача, виходячи з положень ч.2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на підставі заяви від 19.04.2019 ОСОБА_2 , поданої до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. При цьому суд зазначає, що у відповідача залишається фактична можливість виконання даного рішення суду, враховуючи те, що друга земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,4091 га залишається вільною.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_2 про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 21.05.2019 №28_12 (а.с.4).
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка оформлена у листі від 14.05.2019 № А-4867/0-3119/0/95-19.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на підставі заяви від 19.04.2019 ОСОБА_2 , поданої до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01 серпня 2019 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.