апеляційне провадження №22-ц/824/10466/2019
справа №359/8334/18
01 серпня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Мальцева Д.О. 13 травня 2019 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків,-
встановив:
В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При зверненні до суду сплачено 2000 грн. судового збору.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2018 року справу постановлено передати до Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
13 травня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про залишення позовної заяви без розгляду та ухвалення додаткового рішення про привернення судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду, в ухваленні додаткового рішення відмовлено.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та ухвалити додаткове рішення про повернення судового збору.
В апеляційній скарзі посилається на те, що у визначений процесуальним законом спосіб звернулась за правильною територіальною підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, проте цим судом 23 листопада 2018 року справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, проте зазначену ухвалу отримала із запізненням, чим була позбавлена права на апеляційне оскарження. Направлення справи за підсудністю також вважає порушенням права на доступ до суду.
Зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" є визначені законом підстави для його повернення у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала.
Відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до части 1 та 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи убачається, що в жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При зверненні до суду сплачено 2000 грн. судового збору.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2018 року постановлено передати справу до Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
13 травня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про залишення позовної заяви без розгляду та ухвалення додаткового рішення про повернення судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду, в ухваленні додаткового рішення відмовлено.
Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення щодо повернення судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні процесуальні підстави для ухвалення додаткового рішення згідно із статтею 270 ЦПК України. Також з посиланням на статтю 7 Закону України "Про судовий збір" роз'яснено про відсутність підстав для повернення судового збору.
Відповідно до положень ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Тобто, підставою для ухвалення додатково рішення є випадки, коли ухваливши судове рішення у справі за наслідками розгляду справи по суті судом мали бути вирішені, але залишились не вирішеними питання, перелік яких зазначено у статті 270 ЦПК України.
З матеріалів справи убачається, що спір по суті не розглядався, відтак будь-які питання, які могли б бути вирішені шляхом ухвалення додаткового рішення відсутні.
Щодо підстав для повернення судового збору у зв'язку із залишенням позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із Законом України "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Тобто, судовий збір спрямовується на забезпечення діяльності судів, він підлягає сплаті при зверненні до суду у визначених законом випадках та розмірах. Якщо позовні вимоги були задоволені, то витрати позивача по сплаті судового збору компенсуються відповідачем, а якщо учасник чи учасники справи мають певні пільги зі сплати судового збору, то питання вирішується в інший спосіб.
Статтею 7 зазначеного Закону визначено підстави для повернення судового збору, зокрема, відповідно до ч.1 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Так, відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий у разі залишення позову без розгляду, але за виключеннями, одним з яких є залишення позову без розгляду за заявою позивача.
З матеріалів справи убачається, що провадження у справі відкрито, судом здійснені певні витрати у зв'язку із розглядом справи, проте позивач на власний розсуд розпорядилася своїми процесуальними правами подавши заяву про залишення її позову без розгляду, відтак відсутні передбачені законом підстави для повернення судового збору.
Доводи скарги, що шляхом передачі позову до іншого суду були порушені права позивача на доступ до правосуддя і у зв'язку із цим нею прийнято рішення про залишення позову без розгляду, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки не є такими, що можуть бути враховані під час розгляду цієї апеляційної скарги.
Поряд з цим, процесуальний закон гарантує учасникам справи право на оскарження судових рішень, зокрема і у випадках, коли справа передається за підсудністю до іншого суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова