Апеляційне провадження № 22-ц/824/9269/2019
справа № 759/12948/18
01 серпня 2019 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва, постановленого від головуванням судді Ул'яновської О.В. 02 квітня 2019 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна,
У серпні 2018 року заявник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про визнання недієздатною ОСОБА_3 та встановлення над ОСОБА_4 опіки із призначенням ОСОБА_2 опікуном.
На обґрунтування позовних вимог вказувала, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є людиною похилого віку та тривалий час перебуває на утриманні у своєї дочки ОСОБА_2 .
Починаючи з 2016 року ОСОБА_3 тяжко хворіє, внаслідок чого втратила здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Вказувала, що в період перебування ОСОБА_3 у хворобливому стані, нею був укладений договір міни квартири (22.03.2016), відповідно до якого ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 свою квартиру взамін його квартири.
Звертала увагу суду, що від визначення часу виникнення недієздатності ОСОБА_3 залежить визнання договору міни від 22.03.2016 недійсним, а тому існує крайня необхідність вирішення питання про визнання недієздатною ОСОБА_3 з лютого місяця 2016 року.
У зв?язку із вказаними обставинами, заявник просила суд визнати її матір ОСОБА_3 недієздатною та встановити над нею опіку із призначенням заявника її опікуном.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна - задоволено частково.
Визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що, як стало відомо заявнику, у період перебування ОСОБА_3 у хворобливому стані, 22.03.2016 нею був укладений договір міни квартири, відповідно до якого ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 свою квартиру взамін його квартири. Враховуючи стан ОСОБА_3 ,заявник вважає, що її мати не усвідомлювала своїх дій на момент вчинення даногоправочину, чим і скористався ОСОБА_5 .
Вказує, що в даному випадку, від часу виникнення недієздатності ОСОБА_3 залежить визнання договору міни від 22.03.2016 недійсним. Саме тому, наявна необхідність вирішення питання про визнання недієздатною ОСОБА_3 з лютого місяця 2016 року.
Крім того, звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 та єдиною людиною, яка опікується нею з часу її хвороби, а відтак, суд неправомірно відмовив у встановленні над ОСОБА_3 опіки.
Звертає увагу суду на те, що висновок судово - психіатричного експерта є неповним, неясним та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому була наявна необхідність призначення додаткової експертизи. У зв'язку із цим, представником заявника було подано до суду відповідну заяву про призначення додаткової комплексної судової психолого - психіатричної експертизи для визначення психічного стану здоров'я ОСОБА_3 на час вчинення угоди.
Однак, суд першої інстанції проігнорував подану заяву, та не лише не призначив відповідну експертизу, а навіть не виніс жодного процесуального документа та не зазначив у рішенні суду мотиви та підстави відмови у задоволенні відповідної заяви.
В суді апеляційної інстанції представник заявника підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник органу опіки та піклування просив розглядати справу за відсутності їх представника.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) є дочкою ОСОБА_7 (а.с.10,11).
Згідно із висновком судово - психіатричного експерта № 63 від 29.01.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час страждає на деменцію та судино - атрофічного ґенезу (F 01.8) і за своїм психічним станом нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 47,48).
Заява про визнання фізичної особи недієздатною розглядається у порядку окремого провадження.
Згідно із статтею 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність набувати своїми діями для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов?язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до положень частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь - якого правочину (частина друга статті 41 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Таким чином, недієздатна фізична особа не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, внаслідок чого не здатна набувати своїми діями цивільних прав, створювати для себе цивільні обов?язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Предметом судового розгляду у цьому випадку є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового стану фізичної особи, як недієздатність. За рішенням суду фізична особа визнається недієздатною повністю, а не відносно конкретного правочину, вчиненого нею.
Згідно із статтею 40 ЦК України, якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово - психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною, однак, в даному випадку, коли визначається дієздатність особи на час вчинення правочину - ця дія є видом доказування в позовному провадженні, де є відповідач, прав якого ця обставина стосується та який має можливість спростовувати зазначені обставини.
Тобто, законодавець передбачив можливість вирішення питання про недієздатність особи й у випадку залежності від часу виникнення недієздатності правових наслідків за договором.
Разом з тим, ОСОБА_2 звернулася із заявою про визнання недієздатною свою матір з метою оспорення вчиненого нею правочину щодо відчуження майна. Таким чином, заявлені вимоги стосовно визнання ОСОБА_7 недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, необхідно заявнику для вирішення конкретного спору про право на квартиру, проте, колегія суддів вважає, що такий спір стосується також прав покупця, а відтак, має розглядатися у порядку позовного провадження.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз?яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Оскільки у заяві про визнання особи недієздатною заявник просила визнати її такою з відповідної дати для вирішення в майбутньому питання про визнання правочину недійсним, то в даному випадку це питання повинно вирішуватися не в окремому , а в позовному провадженні.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна.
Крім того, суд апеляційної інстанції доводить до відому заявника про те, що вищевказані обставини не позбавляють права заявника, подати до суду позовну заяву на загальних підставах в порядку позовного провадження або заяву про визнання особи недієздатною та призначення опікуна в окремому провадженні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 01 серпня 2019 року.
Суддя - доповідач:
Судді: