Справа 206/3154/19
Провадження 2-о/206/452/19
01 серпня 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Савченко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства ,-
за участю:
представника заявника - Клименко Н.Л.,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько.
В своїй заяві заявник посилалась на те, що починаючи з 1970 року її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкали однією сім'єю. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась вона. Усе своє свідоме життя вона проживала у повноцінній родині, разом із матір'ю і батьком. 18 травня 2015 року її батько склав заповіт, яким усе своє майно заповів їй. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_2 помер. При зверненні до нотаріальної контори за оформленням своїх спадкових прав їй було повідомлено, що в її свідоцтві про народження відомості про батька внесені за вказівкою матері. Шлюб між її батьками офіційно зареєстрований не був, тому вона не може вважатися спадкоємицею першої черги. Отже при оформленні спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , вона повинна буде сплатити державне мито. Проте, при спадкуванні спадкоємцем першої черги, отримане у спадщину не оподатковується. Отже, встановлення факту батьківства має для неї юридичне значення, оскільки надає можливість оформити права на спадщину спадкоємця першої черги.
Представник заявника у судовому засіданні обставини викладені в заяві підтвердила, наполягала на її задоволенні.
Заінтересована особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора надала суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника.
Суд заслухав доводи представника заявника, покази свідків, дослідив письмові докази, дав їм оцінку в їх сукупності, прийшов до такого.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпро (Дніпропетровськ), народилася заявниця ОСОБА_4 (а.с.5,9)
Її батьками в свідоцтві про народження вказані: мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_5 .
Як вбачається з копії актового запису про народження заявника відомості про її батька внесені відповідно до ст. 55 КпШС (на підставі заяви матері ОСОБА_3 ) (а.с.7).
18 серпня 2015 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів заявнику ОСОБА_1 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.13).
Оскільки відомості щодо батька у актовому записі про народження заявника вказані на підставі заяви матері, то вона не відноситься до кола спадкоємиців ОСОБА_2 першої черги, а відповідно не може бути звільненою від сплати державного мита.
При порівнянні ім'я та по-батькові ОСОБА_2 з відомостями внесеними до актового запису про народження заявника щодо її батька вбачається, що вони цілком співпадають.
Крім того, з довідки Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №10/5-442 від 21.02.2019 вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Отже, викладене у своїй сукупності свідчить про батьківство ОСОБА_2 щодо заявника.
Окрім цього, факт того, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 підтвердили у судовому засіданні свідки. Так, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона сусідка заявниці, її матері та батька ОСОБА_2 ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 Їх родину вона знає на протязі сорока років. Свідок ОСОБА_8 пояснила, що знайома з родиною заявниці більше сорока років. Саму заявницю знає з семи років. ОСОБА_1 рідна донька ОСОБА_9 Сестри ОСОБА_9 відносились до ОСОБА_1 , як до племінниці. Вона до цього часу не знала, що ОСОБА_1 при народженні була записана за прізвищем матері, а не батька. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її з ОСОБА_2 рідна донька. Вона з ОСОБА_9 не перебувала у зареєстрованому шлюбі, тому відомості про його батьківство в свідоцтві про народження доньки були записані з її слів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Згідно ч.ч.2,3 ст.53 КпШС (яка діяла на час виникнення правовідносин) в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Також, як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) можу бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття,а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування і інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.
Отже, виходячи з аналізу викладеного у сукупності з наявними доказами, суд вважає, заяву заявника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова,3) про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Повний текст судового рішення складено 02 серпня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук