Справа № 211/3930/19
Провадження № 2-о/211/79/19
02 серпня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Н.О. Сарат,
при секретареві: С.М. Зоріній
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривому Розі цивільну справу за спільною заявою подружжя в порядку окремого провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Заявники звернулись до суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19 липня 2003 року, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Центрально-Міського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 273, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через певний час після реєстрації шлюбу сімейне життя між ними не склалося, фактично шлюбні відносини між сторонами припинені з вересня 2015 року та спільне господарство не ведеться. Вони досягли згоди, щодо питання проживання, утримання та виховання їх доньки, а тому просять суд їх шлюб розірвати.
Заявники у судове засідання не з'явились, надали до суду письмові заяви з проханням розглянути справу без їх участі, заяву підтримали в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Згідно ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2003 року заявники зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Центрально-Міського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 273 (а.с.10).
Від шлюбу заявники мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копію свідоцтва про народження (а.с.11).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що заявниками 30 травня 2019 року було укладено договір про сплату аліментів, виховання та утримання дитини (а.с.12-15).
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати і бере до уваги той факт, що заявники фактично припинили подружні стосунки з вересня 2015 року, спільна заява відповідає їх дійсній волі, після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права та права їх дитини, а тому приходе до висновку про задоволення заяви.
В силу вимог ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 19.07.2003 року слідує, що під час державної реєстрації шлюбу заявниця змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », яке після розірвання шлюбу суд вважає за можливе залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 259, 263-265, 268, 293-294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19 липня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Центрально-Міського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 273 - розірвати.
Заявниці ОСОБА_1 , яка змінила прізвище під час державної реєстрації шлюбу, залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Н. О. Сарат