242/2790/19
3/242/927/19
29 липня 2019 року м. Селидове
Суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сухий Яр, Покровського району, Донецької області, громадянки України, фізична особа-підприємець, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 001907 від 10.04.2019 року, ОСОБА_1 10 квітня 2019 року о 12 год. 00 хв. в магазині «Риболов», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , м АДРЕСА_3 9-й АДРЕСА_4 , продавала заборонені сіткоснасні знаряддя лову сітки в кількості двох штук за ціною 280 грн. 00 коп. без будь-яких дозвільних документів. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.14 «Правил любительського та спортивного рибальства», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Суд звертає увагу, що в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності» зазначено, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Оскільки вищезазначене правопорушення, передбачене ст. 85-1 ч. 1 КУпАП не є триваючим, правопорушення вчинене 10.04.2019 року, тому з моменту вчинення адміністративного правопорушення закінчився строк накладення адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити, без встановлення вини в її діях.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 38 ч. 2, 247 ч. 1 п. 7 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 85-1 ч. 1 КУпАП України - закрити, в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.О. Хацько