Справа № 172/696/19
Провадження № 2/172/356/19
02.08.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 29.11.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки.
Відповідно до умов договору кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 1500,00 грн. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії, пеню на умовах, передбачених договором.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua.terms/pages/70/ складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі. Однак останній, на порушення умов договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.05.2019 року утворилася загальна заборгованість за кредитом з урахуванням штрафних санкцій у сумі 43121,75 грн.
Ухвалою судді від 16.07.2019 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то розгляд справи здійснювати у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає частково. Не визнає суму нарахованих відсотків, комісії та штрафів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
29 листопада 2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якої ОСОБА_1 виявила бажання оформити на своє ім'я платіжну карту - «Кредитка «Універсальна» та зарплатну карту, а також підписала довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка «Універсальна» 55 днів пільгового періоду.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та Закритим акціонерним товариством Комерційним Банком «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором станом на 31.05.2019 року становить 43121,75 грн. і складається із: заборгованості за кредитом - 1417,39 грн., заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 37474,75 грн., нарахованої комісії - 1700,00 грн., а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), та 2029,61 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У заяві позичальника від 29 листопада 2010 року процентна ставка не зазначена, однак відповідачем 29 листопада 2010 року підписана довідка про умови кредитування, відповідно до яких процентна ставка в місяць становить 2,5 % та нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році.
Крім того, у цій довідці, підписаній відповідачем, зазначені умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді процентної ставки та визначеного розміру грошової суми.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29 листопада 2010 року, посилається на довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід'ємні частини спірного договору.
Разом з тим, з довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», підписаної відповідачем, видно, що процентна ставка в місяць становить 2,5 % та нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році, тобто становить 30% на рік.
Однак, позивачем протягом строку дії договору нараховувалися проценти в розмірі від 30 до 43,20 % річних на суму заборгованості за кредитом.При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позову Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо зміни процентної ставки за користування кредитними коштами.
Отже відсотки за користування кредитними коштами повинні нараховуватись на суму заборгованості за кредитом - 1452,83 починаючи з 10.12.2015 року (часу здійснення останнього платежу на погашення боргу так як з цього часу не змінювалось тіло кредиту) до 31.05.2019 року - дати розрахунку заборгованості. Таким чином, суд вважає доведеною заборгованість за відсотками у розмірі 1452,83 грн.
Зазначена позиція узгоджується з висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 342/180/17-ц від 03.07.2019 року, які відповідно до ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом суд зазначає таке.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Оскільки відповідно до умов кредитного договору від 29 листопада 2010 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, комісіїні винагороди та інше і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Зазначені висновки викладені Верховним Судом України у постанові № 234/169/15-ц.
Щодо стягнення заборгованості по штрафам суд зазначає таке.
Положеннями ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зокрема штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», підписаної відповідачем, видно, що штраф за порушення строків платежів за будь-яким із зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів становить 500 грн. та 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підлягає задоволенню вимога банку про стягнення штрафів за порушення боржником зобов'язань у сумі 643,54 грн., де 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 143,54 грн. - штраф (процентна складова).
Враховуючи викладене, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» слід стягнути суму заборгованості в розмірі 3513,76 грн.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати в розмірі 1921 грн. (судовий збір), які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 3513 (три тисячі п"ятсот тринадцять) гривень 76 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом - 1417,39 грн., заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 1452,83 грн., а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), та 143,54 грн. - штраф (процентна складова).
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк