Справа №266/4522/19
Провадження№ 2-а/266/75/19
31 липня 2019 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Федотова В.М., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції, роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції Донецької області Снигура Олександра Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Приморського районного суду м. Маріуполя надійшла позовна заява ОСОБА_1 про оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕАВ №511545 від 01.08.2018 року за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Також в позовній заяві позивач просить поновити строк на оскарження постанови УПП в Донецькій області про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування свого клопотання про поновлення строку для звернення до суду з позовом позивач зазначає, що про постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП дізнався 18.07.2019 року, з постанови державного виконавця «Про відкриття виконавчого провадження».
Суд ознайомившись з матеріалами позовної заяви та клопотанням про поновлення строку приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 289 КУпАП - скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З позовної заяви вбачається, і данні факти не спростовує позивач, що він 01.08.2018 року приблизно о 15:59 годин рухався по пр. Нахімова в м. Маріуполі, і був зупинений співробітниками УПП в Донецькій області. Співробітники поліції йому повідомили про порушення ПДР України, визнали його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП ,також позивач був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Позивач також зазначає, що постанова мала вигляд чеку з крамниці.
З позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаний про адміністративне правопорушення, ознайомлений з постановою, не згоден був з її зовнішним виглядом, ще 01.08.2018 року.
Таким чином, суд вважає, що про наявність постанови серії ЕАВ №511545 від 01.08.2018 року ОСОБА_1 був своєчасно повідомлений співробітниками поліції про адміністративне правопорушення , але не оскаржував зазначену постанову у строк передбачений ст. 289 КУпАП, у зв'язку з чим, підстав для поновлення строку для зверненя до суду з зазначеним позовом суд не вбачає.
Згідно ч.1 ст. 123 КАС України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст. 123 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до сержанта поліції, роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції Донецької області Снигура Олександра Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали та попередити, що у разі невиконання ухвали у визначений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Федотова В. М.