У Х В А Л А Справа № 200/10100/19
Ім'ям України Провадження № 1-кс/200/6307/19
31 липня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 42019041440000028 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
06 липня 2019 року слідчий СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого у м. Дніпрі, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, не є опікуном чи піклувальником, працює техніком Новомосковсько-Солонянського районного виробничого відділу Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, фактично мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Підстави для обрання саме такого запобіжного заходу слідчий вказав наступні.
Так, 04 липня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, який виразився у пособництві в одержанні службовими особами відділу Держгеокадастру в Новомосковському районі Дніпропетровської області, які займають відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі від ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , за вчинення в інтересах ОСОБА_9 реєстраційних дій у відношенні об'єктів нерухомості - земельних ділянок по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , з використанням ними свого службового становища, що поєднано із вимаганням неправомірної вигоди та вчинено за попередньою змовою групою осіб.
Підставами для застосування запобіжного заходу слідчий вказав наявність ризиків у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; можливого незаконного впливу на інших підозрюваних та на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, прохав задовольнити. Пояснив, що ризиками, передбаченими у ст. 177 КПК України, у даному випадку є можливість переховування від органів досудового розслідування, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке йому загрожує за вчинення тяжкого злочину, не маючи міцних соціальних зв'язків, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, який значно посилиться після розкриття матеріалів кримінальної справи; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки він тривалий час працює техніком у Новомосковсько-Солонянському районному виробничому відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, має тісні особисті зв'язки з працівниками Держгеокадастру, які фактично здійснюють свою діяльність у тій самій будівлі, що розташована по вул. Гетьманській, 12 у м. Новомосковську, Дніпропетровської області, тому може впливати на тих осіб, які в подальшому будуть допитані як свідки по кримінальному провадженню. Вважав ймовірним ризик і у вигляді впливу підозрюваного на головного свідка кримінального правопорушення - ОСОБА_8 .
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що із ОСОБА_8 вони знайомі тривалий час і підтримували дружні стосунки. У минулому році вони побилися через те, що ОСОБА_8 не сплатив йому грошових коштів за виконану роботу. Кошти у сумі 2 000 доларів США, які знайдено під час обушку досудовим слідством, дійсно є коштами ОСОБА_8 , які той передав йому на зберігання, пояснивши, що ці кошти отримав як завдаток за угодою із купівлі-продажу земельних ділянок. Він має дружину, на утриманні двох малолітніх дітей, престарілих батьків, які також мешкають у м. Новомосковську, тому не збирається переховуватись від слідства та суду. Той факт, що вони з ОСОБА_8 побились на ґрунті нездійснення останнім розрахунків за виконану ним роботу, не може свідчити про наявність ризику незаконного впливу на цього свідка. Внаслідок того, що злочину він не вчиняв, прохав відмовити у задоволенні клопотання взагалі.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував. Пояснив, що злочин, який інкримінується його підзахисному, у дійсності є провокацією щодо нього та працівників Держгеокадастру в Новомосковському районі Дніпропетровської області з боку поліцейських органів, через те, що здійснення спеціального слідчого експерименту у вигляді контролю за вчиненням злочину, проведено із порушенням вимог чинного кримінального процесу, а тому ці докази є недопустимими. Ані слідчим, ані прокурором, не перевірено того факту, чи дійсно інші підозрювані - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є суб'єктами злочину. Вказані особи самостійно прийняти рішення про реєстрацію права власності на земельні ділянки не могли, як і не могли надати такі вказівки державним реєстратором, через заборону, прямо встановлену законом. Ані начальник, ані заступник відділу Держгеокадастру в Новомосковському районі Дніпропетровської області не могли заборонити державним реєстраторам вчиняти певні реєстраційні дії, тому вони не є суб'єктами злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Через це, вважав підозру у вчиненні злочину його підзахисним необґрунтованою. Вважав, що ризики, які обґрунтовують доцільність обрання його підзахисному такого тяжкого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не доведені наданими слідчим та підтримані прокурором доказами. Так, його підзахисний має постійне офіційне місце роботи, раніше не судимий, має постійне місце мешкання, родину, та престарілих батьків, що свідчить на користь існування у нього міцних соціальних зв'язків та нівелює ризик у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду. Оскільки заяв про вчинення його підзахисним позапроцесуального тиску від інших учасників процесу не надходило, він жодного разу не ухилявся від явки до слідчого, прокурора чи суду, ризики, що наведені стороною обвинувачення повністю спростовуються. У зв'язку із цим, прохав відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Однак, якщо слідчий суддя знайде підстави для обрання запобіжного заходу, прохав обрати такий запобіжний захід, який не пов'язаний із позбавленням волі.
Розглянувши клопотання, заслухавши доводи прокурора в його обґрунтування, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (рішення у справі "Єчюс проти Литви", заява № 34578/97, п. 93). Тому, при обранні запобіжного заходу також враховую і правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої "для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачувань не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою"; "Єлоєв проти України" від 06.11.2008, відповідно до якого навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Вважаю, що на даний час є всі підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого позапроцесуального впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, що підтверджується допитом свідка ОСОБА_8 від 05 липня 2019 року, а також показами самого підозрюваного про те, що він знайомий із цим свідком тривалий час. Інший ризик свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшов, оскільки підозрюваний мав час та можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, однак цього не вчинив. Крім того, він має достатньо міцні соціальні зв'язки у вигляді наявності дружини, малолітніх дітей та престарілих батьків.
Прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який вважаю достатнім для мінімізації встановленого в ході розгляду справи ризику.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що на даний час ОСОБА_4 не є затриманим, оскільки строк його затримання сплив 06 липня 2019 року, обираю запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, що залишився по справі, та датою закінчення дії ухвали про домашній арешт слід вважати 11 годину 50 хвилину 03 вересня 2019 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 194, 196-197, 309-310, 395 КПК України,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного мешкання: у квартирі АДРЕСА_1 .
Для виконання обраного запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання про виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: не залишати квартиру АДРЕСА_1 , цілодобово, окрім, як за дозволом слідчого, у провадженні якого перебуватиме справа, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; заборонити підозрюваному спілкування із будь-яким учасником кримінального провадження № 42019041440000028 у будь-якому вигляді, окрім слідчого, прокурора, захисників, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження.
Дата закінчення дії ухвали - 11 година 50 хвилина 03 вересня 2019 року.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб зо дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1