Справа № 199/6310/19
(1-кс/199/1889/19)
іменем України
02 серпня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
Слідчий СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на мотоцикл марки «SONGSHEN».
Клопотання обґрунтовується тим, що 28 липня 2019 року до АНД ВП надійшов рапорт інспектора ПП ОСОБА_5 , про те що на мотоциклі, яким керував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 , відсутній VIN-номер, а також у водія ОСОБА_6 були відсутні будь-які документи на вищевказаний ТЗ, посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування. Після чого ОСОБА_6 втік з місця події (ЖЕО 24285). 29 липня 2019 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040630001299, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 290 КК України. 29 липня 2019 року в ході досудового розслідування проведено огляд мотоцикла SONGSHEN, під час якого було виявлена відсутність vin-номера на рамі, після чого було вилучено вказаний мотоцикл. 29 липня 2019 року вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та залишений на зберіганні ТОВ «Династія» за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського, 114. Згідно положень глави 16 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 КПК України. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Таким чином, вилучений під час огляду мотоцикл SONGSHEN має статус тимчасово вилученого майна. В даному випадку факт тимчасового вилучення майна засвідчується протоколом огляду. Вважають, що на мотоцикл SONGSHEN повинен бути накладений арешт з огляду на наступне. Підставою для арешту згідно зі ст. 170 КПК України транспортного засобу є те, що він є майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Метою арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу є збереження вказаного мотоцикла, як речового доказу та його подальше експертне дослідження з метою встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Мотоцикл є доказом злочину та існує ризик його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження або використання автомобіля. Отже, мотоцикл є речовим доказом оскільки є матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберіг на собі сліди зміни агрегатів та вузлів. Враховуючи вище викладене, а також те, що тимчасово вилучені речі і документи мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні для підтвердження або спростування факту вчинення невстановленими особами злочину, відповідальність за яке передбачена ст. 290 КК України, виникла об'єктивна необхідність у накладенні арешту з метою позбавлення можливості розпоряджатися будь - яким чином та використовувати наступне майно, а саме: мотоцикл марки «SONGSHEN». Незастосування заборони розпорядження та використання вищезазначеним майном може привести до його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Вважають, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для накладення арешту мотоцикла, з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового розслідування, оскільки мотоцикл є доказом злочину та існує ризик його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження або використання автомобіля у подальшому для перепродажу.
Слідчий ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 , сповіщені про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
З огляду на те, що з одного боку за приписами ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора … іншого власника майна, а з іншого боку, за цією ж нормою неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, з урахуванням чітких часових обмежень, протягом яких має бути вирішене питання про подальшу долю тимчасово-вилученого майна, слідчий суддя вважає за необхідне та можливе провести розгляд клопотання за відсутності вищезазначених осіб.
Вирішуючи клопотання слідчий суддя враховує, що згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З протоколу огляду вбачається, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було тимчасово вилучене під час огляду 28 липня 2019 року, отже клопотанням про його арешт мало бути подано не пізніше наступного робочого дня, тобто не пізніше 29 липня 2019 року включно. На порушення зазначених вимог ч. 5 ст. 171 КПК України відповідне клопотання було подане слідчим до суду лише 31 липня 2019 року. Наведене вже само по собі є підставою для відмови в задоволені клопотання.
Окрім цього, ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із витягу з ЄРДР вбачається, що відомості до реєстру внесені з наступною фабулою: «28.07.2019 до АНД ВП надійшов рапорт інспектора ПП ОСОБА_5 про те, що на мотоциклі , яким керував гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає АДРЕСА_1 , відсутній VIN-номер ( НОМЕР_1 )», та попередньою правовою кваліфікацією за ст. 290 КК України, яка передбачає відповідальність за знищення, підробку або заміну ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміну без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.
Надана слідчому судді копія протоколу огляду місця події містить відомості лише про вилучення транспортного засобу «SONGSHEN», та не містить відомостей про наявність чи відсутність на транспортному засобі номерів двигуна, шасі або кузова, номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, або наявність ознак, що свідчать про їх підробку або заміну.
З огляду на викладене, наданими доказами не підтверджено наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, отже відсутні правові підстави і для накладення арешту на майно в межах відповідного кримінального провадження.
З огляду на наведене, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - відмовити в повному обсязі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя:
02.08.2019