,
Іллічівський районний суд м.Маріуполя
Справа № 264/4790/19
3/264/2340/2019
01.08.2019 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Матвєєва Юлія Олександрівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Ради адвокатів Донецької області Національної асоціації адвокатів України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 18.05.2007 року Приморським РВ ММУ ГУМВС в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , працюючого начальником Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, -
18 липня 2019 року до суду надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, в якому вказано, що останній, перебуваючи на посаді начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, 16 квітня 2019 року, знаходячись у приміщенні будівлі відділу за адресою: м. Маріуполь, 24 квартал, 17, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 20 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несвоєчасно надав інформацію у відповідь на адвокатський запит адвоката Довженка В.І. № 129 від 08.04.2019 року. Такі дії ОСОБА_1 автором протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП..
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву про закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строку для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд, вивчивши письмові матеріали, дійшов до наступного висновку.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, суд враховує положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суд при здійсненні правосуддя має діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням того, що датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення серія ДН № 0010 від 11.07.2019 року, є 16 квітня 2019 року, при цьому матеріали справи надійшли до суду лише 18 липня 2019 року, а тому станом на 01 серпня 2019 року строк притягнення останнього до адміністративної відповідальності сплинув, тому його провина у вчинені вказаного адміністративного правопорушення не може бути встановлена, а провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 212-3 ч. 5, 247 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 10 днів через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Суддя: Ю. О. Матвєєва