Справа № 420/2168/19
02 серпня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305, посилаючись на те, що до юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності 07.05.2015р., внесено зміни до Податкового кодексу України в частині зменшення бази оподаткування операцій з прощення (анулювання) кредитної заборгованості за фінансовими кредитами в іноземній валюті. Підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015року". Таким чином, означена норма пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , діяла на час прощення боргу, та залишилася без змін на час прийняття оскаржуваних рішень, однак не була врахована відповідачем під час розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.
Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 22.05.2019р. вхід.№ЕП/3788/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305, оскільки ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016рік по строку 01.05.2017року, що призвело до порушення вимог п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п.«в» 176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України. Також, відповідно до отриманої інформації з ЦБД Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України (ЦБД ДРФО ДФС України ) про одержані доходи та сплачений податок з доходів фізичних осіб, у 3-му кварталі 2016року ОСОБА_1 отримано дохід у вигляді додаткового блага за «ознакою 126» у розмірі 790634,85грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/2168/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305.
Ухвалою суду від 03.07.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.
23.07.2019р. до Одеського окружного адміністративного суду від повноважного представника позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання (вхід.№26584/19) щодо розгляду справи за його відсутності.
Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 10.07.2018р. по 23.07.2018р. головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Макоїд О.В., на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу отриманого платником податку як додаткове благо (ознака 126) за період з 01.01.2016року по 31.12.2016року.
За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу отриманого платником податку як додаткове благо (ознака 126) за період з 01.01.2016року по 31.12.2016року» від 30.07.2018р. №1667/15-32-13-05/ НОМЕР_1 , у висновках котрого наголошено на неподанні ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016р. по строку подання 01.05.2017р., внаслідок чого порушено вимоги п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України; встановлено порушення ОСОБА_1 приписів п.164.1, п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 п.п.167.1 ст.167, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.п.179.7 п.179 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 142190,26грн. за період 01.01.2016р. по 31.12.2016р.; п.п.1.2, п.1.4, п.1.5, п.п.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, ст.163, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.168.4 ст.168, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано військового збору у розмірі 11849,19грн.
На підставі складеного Акта перевірки від 30.07.2018р. №1667/15-32-13-05/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305.
Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305, винесено контролюючим органом неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 18.12.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УКРСиббанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту №11270624000, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику однією сумою, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 50000долл.США, та сплатити відсотки за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 252500грн. за курсом Національного банку України на день укладення даного Договору.
Судом з'ясовано, що 05.07.2016р. АТ «УКРСиббанк» на ім'я ОСОБА_1 надіслано Гарантійний лист №242/30-05, у якому зазначено, що у випадку погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11270624000 від 18.12.2007року у розмірі 18000доларів США єдиним платежем до 06.07.2016р., АТ «УкрСиббанк» анулює залишок заборгованості за вищевказаним Договором.
З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2016р. АТ «УКРСиббанк» на ім'я ОСОБА_1 надіслано Повідомлення про анулювання боргу (в порядку п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України), у якому зазначено, що АТ «УКРСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 05.07.2016р. становить 32119,89 доларів США 89 центів, а саме: суми основного боргу (кредиту) 31860,11 доларів США, що складає 790634,85грн. по курсу НБУ станом на 05.07.2016р.
Відповідно до положень п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до ст.162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Приписами статті 163 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пунктом 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до пункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
09.04.2015р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09.04.2015р. №321-VIII (набрав чинності з 07.05.2015р.), пунктом 3 якого підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 8.
Відповідно до пункту 8 підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014року.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що до додаткового блага платника податку належить основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, до закінчення строку позовної давності, яка перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
При цьому, до додаткового блага не належить сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що станом на 01.01.2014року не була погашена, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Отже, при анулюванні (прощенні) суми основного боргу, що виникла після 01.01.2014року та не була погашена після вказаної дати, базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є додаткове благо платника податку, до якого належить сума основного боргу платника податку за фінансовим кредитом в іноземній валюті (сума боргу за тілом кредиту), що перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, яка прощена за самостійним рішенням кредитора.
При анулюванні (прощенні) суми основного боргу, що виникла до 01.01.2014року та не була погашена до вказаної дати, базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є додаткове благо платника податку, до якого належить сума основного боргу платника податку за фінансовим кредитом в іноземній валюті (сума боргу за тілом кредиту), яка не погашена до 1 січня 2014року та яка перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, яка прощена за самостійним рішенням кредитора, за мінусом різниці між сумою такого основного боргу в іноземній валюті, що визначається за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014року.
Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника у встановленому законом порядку про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015р. №4 у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі « 3а» є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).
Згідно з пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015р. №4 у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.
У пункті 3.6 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015р. №4 визначено, що у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин у розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) відображаються суми боргу, прощеного (анульованого) банком за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, з такою ознакою доходу згідно з Довідником « 126» - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, передбачений у підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України.
При цьому, до такого доходу з ознакою « 126» не включається основна сума боргу (кредиту), яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (підпункті 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України). Окрім того, до такого доходу з ознакою « 126», що складається з непогашеної суми основного боргу до 1 січня 2014року, не включається також сума різниці між основною сумою боргу за у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пункт 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у Постанові від 30 листопада 2018року по справі №820/4692/17.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що під час збільшення ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування Головним управлінням ДФС в Одеській області не враховано інформації щодо наявності у ОСОБА_1 суми основного боргу за кредитом перед банком, та яка із неї сума основного боргу перед банком не погашена станом на 01.01.2014р.; яка сума основного боргу анульована (прощена) банком, та яка із неї сума анульованого (прощеного) основного боргу, що не погашена станом на 01.01.2014р.; який еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню за офіційним курсом Національного банку України, із неї: еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях, що не погашена станом на 01.01.2014р., на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях, що не погашена станом на 01.01.2014р.; яка різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначена за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014року.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області неправомірно збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.11.2018р. №0451791305 є протиправним, та підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені пунктом 162.1статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Водночас, зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність збільшення контролюючим органом ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, підстави для збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання по військовому збору відповідно також відсутні.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305 Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено безпідставно, неправомірно, та всупереч положенням чинного законодавства.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305, задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.11.2018р. №0451791305, №0451821305.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1925(одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять)грн. 50коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.