ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.08.2019Справа № 910/6876/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл, м.Маріуполь, вул.Левченка,буд.1, код ЄДРПОУ 00191129)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815)
про стягнення 88 043,96 грн.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 88 043,96 грн. вартості недостачі вантажу при перевезенні за залізничною накладною № 48087407 від 29.01.2019 (посилочна накладна № 45581782 від 30.01.2019).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 відкрито провадження у справі № 910/6876/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, визначено сторонам строк для реалізації процесуальних прав.
01.07.2019 до суду від відповідача засобами зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з підстав ненадання на підтвердження наявності збитків.
01.07.2019 до суду від позивача також надійшла відповідь на відзив, у якій позивач надав на доводи відповідача пояснення з посиланням на докази, долучені до справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд,-
14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Приватним акціонерним товариством "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (відправник, одержувач) укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 245/108/16Сб, предметом якого відповідно до п. 1.1. Договору є надання перевізником замовнику послуг, пов'язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п.1.2 договору, за цим договором перевізник зобов'язався доставити прийнятий до перевезення вантаж у пункт призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а замовник - сплатити за перевезення вантажу та надані послуги, що пов'язані за цим перевезенням.
На виконання умов договору за залізничною накладною № 48482803 від 29.01.2019 ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник) відправив на адресу позивача - Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (вантажоодержувач) зі станції Авдіїївка на станцію Маріуполь Сортувальний кокс доменний в 20-ти вагонах.
01.02.2019 року на станції слідування Волноваха Донецької залізниці було перевірено кількість та масу вантажу у вагоні № 56139520 та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні з вагою, що зазначена у залізничній накладній № 48087407 (досилочна накладна № 45581782 від 30.01.2019), про що складено комерційний акт № 486202/69 від 01.02.2019, у залізничній накладній зроблена відповідна відмітка.
Відповідно до Комерційного акту № 486202/69 від 01.02.2019, виявлено недостачу коксу доменного в вагоні № 56139520, зокрема на підставі акту ГУ-23 № 31013 від 01.02.2019 на станції Волноваха Донецької залізниці при відправленні проведено комісійне зважування вагону на справних 150тн вагах, держповірка 17.08.2018, с повною зупинкою та відцепленням вагону та виявлено, що по документах значиться: брутто не вказано, тара 23000кг, нетто 40650 кг, а фактично брутто 54900кг, тара 23000кг, нетто 31900 кг, що менше документа на 8750 кг.
При огляді виявлено, що вантаж не маркований, навантаження вантажу нерівномірне по всій площі вагону, нижче рівня бортів на 70 см. прибув з подорожнім актом ГУ-23 20333 від 30.01.2019 ст.Пологи Придніпровської залізниці - не відповідає дійсності, з моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною.
При цьому, в накладній № 48087407 від 29.01.2019 вказано, що вантаж розміщено й закріплено згідно з п.1-4 глави 14 Додатка 3 до СМГС.
Отже, вантаж прибув в стані іншому, ніж був прийнятий до перевезення.
Згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт", передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Аналогічні положення містяться у статтях 110, 113 Статуту залізниць України.
Згідно зі ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт недостачі вантажу у вагоні № 556139520 за спірним перевезенням підтверджений комерційним актом № 482202/2/69, складеним 01.02.2019 на станції слідування вантажу Волноваха Донецької залізниці, який доданий позивачем до позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Вартість вантажу підтверджується договором № 245/108/16 Сб від 01.02.2016, укладеним між позивачем та ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", рахунком-фактурою № 9237373818 від 29.01.2019, сертифікатами якості на партію № 14878, платіжними дорученнями № 4500029890 від 25.03.2019 на суму 36 000 000,00 грн., № 4500031781 від 29.03.2019 на суму 5 000 000,00 грн., № 4500018335 від 04.04.2019 на суму 196 921 696,83 грн.
Суд зазначає, що в силу положень ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України та ст.ст. 114, 115 Статуту вказані документи є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу.
За таких підстав, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо ненадання Позивачем належних доказів на підтвердження завданих збитків.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Всі вказані документи, які повинні бути надані одержувачем вантажу (позивачем) долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.
До позовної заяви позивачем додано розрахунок вартості недостачі вантажу по кожному вагону, з урахуванням 2% норми недостачі.
Згідно розрахунку позивача, вартість завданих збитків, з урахуванням 2% норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 88 043,96 грн., виходячи із розрахунку наведеного позивачем у позовній заяві.
Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав.
Відповідно до ст.ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 113 Статуту залізниць України залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) 88 043 (вісімдесят вісім тисяч сорок три) грн. 96 коп. основного боргу та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак