ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.07.2019Справа № 905/209/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи
за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»
до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія
«Нафтогаз України»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватне акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»
про визнання договору постачання природного газу № 3672/18-ТЕ-6/8
від 16.10.2018 поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 включно
та визнання додаткової угоди № 4 до договору постачання природного газу № 3672/18-ТЕ-6/8 від 16.10.2018 укладеною в редакції позивача на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 включно
за участю представників учасників справи:
від позивача Волько М.М. - в.о. директора (наказ № 97-к від 04.07.2019)
Тимошик І.О. - адвокат (ордер КВ № 424218 від 07.03.2019)
від відповідача Родоман Т.О. - адвокат (довіреність № 14-197 від 17.05.2019)
від третьої особи Горбенко К.О. - адвокат (довіреність б/н від 18.06.2019)
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 905/209/19 за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі - ОКП «Донецьктеплокомуненерго», позивач) до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», відповідач), за участю яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (далі - ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», третя особа), про визнання договору постачання природного газу № 3672/18-ТЕ-6/8 від 16.10.2018 поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 включно та визнання додаткової угоди № 4 до договору постачання природного газу № 3672/18-ТЕ-6/8 від 16.10.2018 укладеною в редакції позивача на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 включно.
Ухвалою Господарського суду Донецької області матеріали позовної заяви ОКП «Донецьктеплокомуненерго» передані за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019 справу № 905/209/19 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 905/209/19 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні 09.07.2019 третя особа подала заяву про вжиття заходів процесуального примусу, в якому третя особа просила суд стягнути в дохід державного бюджету штраф у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з кожного з наступних осіб: представників ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Тимошик І.О., Щепіхіної В.В., які брали участь у судовому засіданні 27.06.2019; представника ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Волько М.М., якою було подане клопотання від 01.07.2019; ОКП «Донецьктеплокомуненерго».
Вказана заява була обґрунтована тим, що всупереч вимогам ухвали суду від 27.06.2019 про надання оригіналу акту приймання-передачі природного газу за листопад 2018 року за договором на постачання природного газу № ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018, укладеним між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», позивачем була долучена до матеріалів справи кольорова роздруківка документа невідомого походження під назвою «Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 року», яка містить зокрема зображення, схожі на печатку третьої особи та підпис її посадових осіб. Враховуючи викладене, третя особа вважала, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 27.06.2019 у зв'язку з чим наявні підстави для застосування до позивача та його представників заходів процесуального примусу.
Представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечував.
За приписами ч. 1 ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України одним із заходів процесуального примусу є штраф.
Згідно з ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
З огляду на наведені приписи чинного процесуального законодавства суд зазначає, що по-перше, застосування заходів процесуального примусу до сторін спору та учасників судового розгляду є правом, а не обов'язком суду; по-друге, застосування заходів процесуального примусу є крайньою мірою впливу на сторін спору та учасників судового розгляду з метою спонукання вказаних осіб (їх представників) до добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства; по-третє, позивач та його представники не допустили порушення їх процесуальних обов'язків або зловживання їх процесуальними правами у такій мірі, що б застосування такого заходу процесуального примусу, як стягнення штрафу у максимальному розмірі, було адекватним та співмірним процесуальним діям, вчиненим представниками позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви третьої особи про вжиття заходів процесуального примусу.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 135, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» про вжиття заходів процесуального примусу відмовити.
Ухвала набрала законної сили 09.07.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Удалова