ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2019 р.Справа № 910/3985/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПРИНТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім
"Житомирські ласощі"
про стягнення 250 777,81 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОПРИНТ" (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (відповідач) про стягнення 250 777,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 260416-01 від 26.04.2016р.
Ухвалою суду від 05.04.2019р. позовну заяву залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.
15.04.2019р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 22.04.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
17.05.2019р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОПРИНТ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (покупець) укладено Договір поставки №260416-01 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, у порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується виготовити та поставити поліграфічну продукцію, (далі - Продукція) разом з усіма документами, що стосуються Продукції та підлягають переданню разом із нею відповідно до вимог чинного законодавства України, а Покупець зобов'язується своєчасно й належним чином у порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти й оплатити таку продукцію по ціні та кількості, обумовлених в накладних.
Згідно з п. п. 3.1. - 3.4. Договору, загальна сума Договору визначається за сумою всіх видаткових накладних виданих Постачальником. Назва, асортимент та ціни за кожну окрему одиницю продукції, а також загальна ціна продукції вказується у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунки за Продукцію здійснюються шляхом повної оплати грошових сум до повного розміру вартості Продукції згідно виписаних рахунків або видаткових накладних у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника у терміни, визначені п. 2.4.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що Покупець зобов'язується прийняти Продукцію за цінами і на умовах, передбачених у цьому Договорі і у відповідних накладних та оплатити вартість Продукції на умовах 100% передоплати.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Як зазначає позивач, він належним чином виконував свої обов'язки за Договором та поставляв відповідачу Продукцію, проте відповідач у повному обсязі не оплатив поставлений позивачем товар за видатковими накладними №548 від 12.11.2018 р., №631 від 03.12.2018 р., №691 від 22.12.2018 р., та допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 220 039,18 грн.
Розмір заборгованості також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за 2018 рік та Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 р. по 11.03.2019 р.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що заявлена позивачем сума боргу не відповідає даним бухгалтерського обліку відповідача, на підтвердження чого надав Акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний та скріплений печаткою відповідача.
Суд відхиляє заперечення відповідача як безпідставні та необґрунтовані, оскільки позивачем належними доказами підтверджено розмір заборгованості відповідача, при чому такий розмір не заперечувався останнім при підписанні Актів звіряння взаємних розрахунків за 2018 рік та за період з 01.01.2019 р. по 11.03.2019 р.
При цьому, будь-яких доказів сплати заборгованості повністю чи частково відповідачем до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У зв'язку з порушенням умов Договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 23 149,52 грн. пені, 1 973,00 грн. 3% річних та 5 616,11 грн. інфляційних втрат.
Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що за затримку проведення розрахунку за отриманий товар Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день протермінування. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється за весь період існування простроченої заборгованості, а саме з дня виникнення заборгованості і до моменту, коли така заборгованість буде повністю погашена.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 23 149,52 грн. пені, 1 973,00 грн. 3% річних та 5 616,11 грн. інфляційних втрат.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35В; код ЄДРПОУ 38092323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПРИНТ" (33016, м. Рівне, вул. Фабрична, 6; код ЄДРПОУ 38822418) 220 039 (двісті двадцять тисяч тридцять дев'ять) грн. 18 коп. заборгованості, 23 149 (двадцять три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 52 коп. пені, 1 973 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят три) грн. 00 коп. 3% річних, 5 616 (п'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 11 коп. інфляційних втрат та 3 761 (три тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 68 коп. судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.07.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна