Рішення від 02.08.2019 по справі 910/7744/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2019Справа № 910/7744/19

Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (18014, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5)

про стягнення 141 273,39 грн. штрафних санкцій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 141 273,39 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі своєчасної доставки вантажів за Договором № 10151/ОД-2018 від 15.02.2018, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 141 273,39 грн. за порушення строків доставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7744/19, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

04.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позові, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог та клопотання в порядку ст.ст. 169, 170 ГПК України.

22.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 18.06.2019 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноваженим представникам позивача та відповідача.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив таке.

15.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" (перевізник) та Публічним акціонерним товариством "АЗОТ" (замовник) укладено договір № 10151/ОД-2018 про надання послуг (надалі також - Договір), предметом якого є перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення Замовником будь - якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору протягом листопада-грудня 2018 року відповідач здійснював перевезення позивачу порожніх вагонів за залізничними накладними №№ 42137828, 42137836, 42189217, 42189225, 42264598, 43058528, 43067537, 43083435, 43137207, 43137264, 46367777, 46525168, 46534798, 34464149, 34486530, 34527549, 34530683, 36044618, 42064402, 42163303, 43022227, 43022458, 43022615, 43030154, 43032952, 43044296, 43048032, 43052042, 43058957, 43068139, 43079474, 43079797, 43091834, 43091909, 43100817, 43103522, 43113463, 43113885, 42226860, 43064849, 43137066, 44985992, 46534772, 34478883, 34530378, 42064386, 43010453, 43022557, 43030170, 43047802, 43052075, 43069392, 43088491, 43092618, 43108661, 43135904, 44976587, 34441261, 34449116, 34529313, 36218006, 43086750, 46582789, 46664926, 34538116, 43103175, 43148519, 46498440, 46664934, 53060745, 53131306, 34528083, 43087071, 43089648, 43135714, 43168491, 43178813, 46616603, 34501726, 42307033, 42336719, 43090091, 43100304, 43159367, 43165380, 44982130, 46719340, 53136800, 46746111, 46880571, 34465385, 34516674, 34529107, 34538702, 34541524, 34624346, 36283240, 42159327, 42327957, 42332270, 42332726, 53224457, 44979961, 53219697, 34528018, 34551457, 34589093, 34589176, 42534420, 36301349, 36319747, 42500496, 43180280, 43192574, 43199835, 46746715, 46401766, 34443879, 34453837, 36168557, 42072827, 44907509, 46582847, 46730198, 36203214, 43126044, 43148519, 46616694, 46719001, 53060760, 53138087, 34528141, 43089507, 43089861, 43136118, 43168517, 43178854, 34432773, 34560359, 42327809, 42367219, 43090224, 43101187, 43161843, 43170851, 46587756, 46746806, 53136826, 46799359, 46880639, 34465393, 34525105, 34529115, 34541508, 34550889, 36191633, 36283257, 42262238, 42327973, 42332320, 42364562, 44866572, 46880597, 53224424, 34540062, 34552638, 34589119, 34589192, 42534453, 36303212, 42227009, 43089382, 43187095, 43192665, 43202779, 46746962, 34410639, 34444794, 34467647, 36178234, 42169706, 44950574, 46583084, 46786927, 43043587, 43127760, 43154533, 46642039, 46719068, 53087201, 53138095, 34546747, 43089572, 43135672, 43168426, 43168525, 43178938, 34500694, 36168029, 42331181, 42367227, 43100296, 43159334, 43165059, 43170893, 46719274, 46771903, 42393835, 46832739, 46880647, 34512988, 34525113, 34537548, 34541516, 34583682, 36232841, 36290310, 42327932, 42331256, 42332551, 43140292, 44979755, 46961363, 34526509, 34540120, 34561928, 34589150, 42468132, 34580753, 36313690, 42293381, 43178995, 43191089, 43192756, 43204361, 46854055, 47055496, 47055504, 47055512, 53114625, 53204830, 53293437.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за цими накладними, визначені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 141 273,39 грн штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Внаслідок укладення Договору 10151/ОД-2018 про надання послуг від 15.02.2018 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України, перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).

В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору про надання послуг 10151/ОД-2018 про надання послуг від 15.02.2018 протягом листопада-грудня 2018 року відповідач здійснював перевезення позивачу порожніх вагонів за залізничними накладними №№ 42137828, 42137836, 42189217, 42189225, 42264598, 43058528, 43067537, 43083435, 43137207, 43137264, 46367777, 46525168, 46534798, 34464149, 34486530, 34527549, 34530683, 36044618, 42064402, 42163303, 43022227, 43022458, 43022615, 43030154, 43032952, 43044296, 43048032, 43052042, 43058957, 43068139, 43079474, 43079797, 43091834, 43091909, 43100817, 43103522, 43113463, 43113885, 42226860, 43064849, 43137066, 44985992, 46534772, 34478883, 34530378, 42064386, 43010453, 43022557, 43030170, 43047802, 43052075, 43069392, 43088491, 43092618, 43108661, 43135904, 44976587, 34441261, 34449116, 34529313, 36218006, 43086750, 46582789, 46664926, 34538116, 43103175, 43148519, 46498440, 46664934, 53060745, 53131306, 34528083, 43087071, 43089648, 43135714, 43168491, 43178813, 46616603, 34501726, 42307033, 42336719, 43090091, 43100304, 43159367, 43165380, 44982130, 46719340, 53136800, 46746111, 46880571, 34465385, 34516674, 34529107, 34538702, 34541524, 34624346, 36283240, 42159327, 42327957, 42332270, 42332726, 53224457, 44979961, 53219697, 34528018, 34551457, 34589093, 34589176, 42534420, 36301349, 36319747, 42500496, 43180280, 43192574, 43199835, 46746715, 46401766, 34443879, 34453837, 36168557, 42072827, 44907509, 46582847, 46730198, 36203214, 43126044, 43148519, 46616694, 46719001, 53060760, 53138087, 34528141, 43089507, 43089861, 43136118, 43168517, 43178854, 34432773, 34560359, 42327809, 42367219, 43090224, 43101187, 43161843, 43170851, 46587756, 46746806, 53136826, 46799359, 46880639, 34465393, 34525105, 34529115, 34541508, 34550889, 36191633, 36283257, 42262238, 42327973, 42332320, 42364562, 44866572, 46880597, 53224424, 34540062, 34552638, 34589119, 34589192, 42534453, 36303212, 42227009, 43089382, 43187095, 43192665, 43202779, 46746962, 34410639, 34444794, 34467647, 36178234, 42169706, 44950574, 46583084, 46786927, 43043587, 43127760, 43154533, 46642039, 46719068, 53087201, 53138095, 34546747, 43089572, 43135672, 43168426, 43168525, 43178938, 34500694, 36168029, 42331181, 42367227, 43100296, 43159334, 43165059, 43170893, 46719274, 46771903, 42393835, 46832739, 46880647, 34512988, 34525113, 34537548, 34541516, 34583682, 36232841, 36290310, 42327932, 42331256, 42332551, 43140292, 44979755, 46961363, 34526509, 34540120, 34561928, 34589150, 42468132, 34580753, 36313690, 42293381, 43178995, 43191089, 43192756, 43204361, 46854055, 47055496, 47055504, 47055512, 53114625, 53204830, 53293437.

Згідно з п.1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".

Тобто, власні (приватні) порожні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають правовий статус "вантажу" (вантаж на колесах).

Відповідно до п. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст. 41, 116 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5085, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктами 2.1, 2.2 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".

Терміни доставки для вагонних відправок застосовуються при перевезенні вантажів, для яких надані окремі вагони, та при перевезенні порожніх власних і орендованих вагонів.

Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Пунктом 2.9 Правил передбачено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до п.116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/420/2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, відповідачем доставлено позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що відповідно до пункту 116 Статуту та пункту 1.1. Правил є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем здійснено розрахунок штрафу за прострочення доставки порожніх вагонів у загальному розмірі 141 273,39 грн.

Водночас, заперечуючи проти вказаної суми нарахованого штрафу, відповідачем в свою чергу здійснено власний його розрахунок, з огляду на завищення позивачем розміру відсотків провізної плати за прострочення термінів доставки деяких вагонів.

Так, згідно з розрахунком відповідача, не спростованим позивачем, сума штрафу становить 130 076,72 грн., яку Суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 130 076,72 грн.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, мотивованого відсутністю доказів того, що позивач поніс збитки, Суд зазначає таке.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Пунктом 6.4 роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" визначено, що виходячи з наведених норм, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Суд зазначає, що всупереч наведеному вище відповідач не навів мотивованих та обґрунтованих підстав для зменшення штрафу, не підтвердив їх відповідними доказами.

При цьому, Суд звертає увагу, що позивач є таким само господарюючим суб'єктом, як і відповідач та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Отже, нарахований позивачем штраф підлягає стягненню за сам факт допущення перевізником порушення, незалежно від того, чи завдано вантажовідправнику у зв'язку з цим збитків.

Окрім того, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, Суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

З урахуванням вказаних вище приписів чинного законодавства України, надавши оцінку обставинам, викладеним у вимозі про зменшення розміру штрафу, встановивши відсутність доказів на підтвердження обставин, які мають істотне значення та які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафу (як-от: майновий стан сторін, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу), Суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги відповідача про зменшення розміру штрафу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (18014, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72, ідентифікаційний код 00203826) штраф у розмірі 130 076 (сто тридцять тисяч сімдесят шість) грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 1 951 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят одна) грн 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.08.2019

Суддя Т.Ю.Трофименко

Попередній документ
83398590
Наступний документ
83398592
Інформація про рішення:
№ рішення: 83398591
№ справи: 910/7744/19
Дата рішення: 02.08.2019
Дата публікації: 05.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію