ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.08.2019Справа № 910/7467/19
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничі послуги" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 5, кв.1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 21, кв. 135)
про стягнення 36 183,49 грн.,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничі послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" про стягнення 36 183,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №02/01/19-БКБГ про надання юридичних послуг від 02.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7467/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 12.06.2019 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту, надісланого на адресу відповідача, у зв'язку з неявкою адресата.
Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/7467/19 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 21, кв. 135.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою суду, Суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Правничі послуги" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (замовник) укладено Договір № 02/01/19-БКБГ про надання юридичних послуг (надалі також - Договір), за умовами якого п.п. 1, 2 якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги зазначені у п. 2 цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Послуги, що підлягають наданню за дорученням Замовника:
- здійснення юридичного аналізу правових документів, що регулюють діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС ГРУП»,
- надання юридичної консультації щодо врегулювання питання кредиторської та/або дебіторської заборгованості товариства;
- надання юридичних консультацій та роз'яснень з правових питань, що виникли у Замовника при здійсненні ним господарсько-фінансової діяльності;
- поінформування Замовника про зміни в законодавстві.
За приписами п.п. 3, 4 Договору, за цим Договором Виконавець зобов'язаний:
3.1. надати послуги особисто, або із залученням третіх осіб. У випадку покладання Виконавцем виконання цього Договору на третю особу, Виконавець залишається відповідальним перед Замовником за неналежне виконання цього Договору в повному обсязі.
За цим Договором Замовник зобов'язаний:
4.1. належним чином оплатити послуги які надаються Виконавцем згідно з цим Договором;
4.2. надавати достовірні дані, документацію необхідну для надання Виконавцем послуг за цим Договором;
4.3. видати Виконавцю та указаним Виконавцем особам довіреність на представництво інтересів Замовника в суді.
Відповідно до п. 5 Договору, вартість послуг за цим договором складає 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. (без ПДВ).
Замовник здійснює оплату послуг на підставі виставленого рахунку або після підписання акту приймання-передачі наданих юридичних послуг протягом п'яти календарних днів з моменту його підписання. Сторонами досягнуто згоди щодо можливості оплати завдатку у відповідності до виставленого рахунку зі сторони Виконавця.
На виконання умов Договору 31.01.2019 сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг за № 01.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач надані послуги за Договором не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 35 000,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 337,00 грн та інфляційні у розмірі 846,49 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги вартістю 35 000,00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за № 01 від 31.01.2019, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.
Відповідно до п. 5 Договору, вартість послуг за цим договором складає 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. (без ПДВ).
Замовник здійснює оплату послуг на підставі виставленого рахунку або після підписання акту приймання-передачі наданих юридичних послуг протягом п'яти календарних днів з моменту його підписання. Сторонами досягнуто згоди щодо можливості оплати завдатку у відповідності до виставленого рахунку зі сторони Виконавця.
Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати відповідачем обсягу наданих послуг у розмірі 35 000,00 грн. у встановлений Договором строк.
За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, не здійснив оплату наданих послуг у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 45 209,55 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.
Отже, Суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 35 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 337,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 846,49 грн, розрахованих за час прострочення боржника зі сплати заборгованості за Договором з 08.02.2019 по 05.06.2019.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% та інфляційних втрат за визначений позивачем період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд дійшов висновку, що розрахунок здійснено вірно та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.
Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 21, кв. 135, ідентифікаційний код 40445002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничі послуги" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 5, кв.1, ідентифікаційний код 42466532) борг у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 337 (триста тридцять сім) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 846 (вісімсот сорок шість) грн 49 коп. та судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.08.2019
Суддя Т.Ю. Трофименко