ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.07.2019Справа № 910/13415/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при
секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Комплексного захисту Бізнесу "Дельта М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант"
про стягнення витрат на правничу допомогу
у справі за позовом Національного банку України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Комплексного захисту Бізнесу "Дельта М"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1
про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від заявника-1 (відповідача-1): не з'явився
від заявника-2 (відповідача-2): не з'явився
від позивача: Порало Т.В.
від третьої особи: не з'явився
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Національного банку України (далі - НБУ, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Комплексного захисту Бізнесу "Дельта М" (далі -ТОВ "Агенція "Дельта М", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (далі - ТОВ Компанія "Гарант", відповідач-2) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) № 042 від 30.09.2015 р., зобов'язання вчинити певні дії.
Справа розглядалась у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України). За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва було відмовлено у задоволенні вищевказаного позову НБУ.
Після ухвалення судового рішення до Господарського суду міста Києва надійшли заяви ТОВ "Агенція "Дельта М" від 04.07.2019 р. про вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" від 08.07.2019 р. - у сумі 13 000,00 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 р. розгляд указаних заяв ТОВ "Агенція "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" вирішено здійснювати у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник позивача (НБУ) проти заявлених вимог ТОВ "Агенція "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" щодо стягнення витрат на правничу допомогу заперечив, вважав їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Представники заявників (відповідача-1, відповідача-2) третьої особи в судове не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат без участі представників заявників (відповідачів-1, 2) та третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати, або відмовити в ухваленні додаткового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд, розглянувши заяву ТОВ "Агенція "Дельта М" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідач-1 на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. посилається на: - договір про надання правової допомоги № 10 від 02.10.2018 р., укладений між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (клієнт) та адвокатом Сичом О.Ю., відповідно до якого клієнт сплачує адвокату кошти (гонорар) у вигляді погодинної оплати, встановленої із розрахунку - вартість однієї години становить 40% визначеної законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на момент надання правової допомоги (п. 4.2); - акт про обсяг наданої правової домоги від 24.05.2019 р., докази оплати правничої допомоги позивачем на суму 10 000,00 грн. (платіжне доручення № 52 від 24.05.2019); копію ордеру на представництво інтересів відповідача-1 в суді адвокатом Сичом О.Ю. (серія КС № 463260 від 02.10.2018 р.) та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Сичу О.Ю. серія КС № 6781/10 від 27.06.2018 р.
Дослідивши вказані докази, суд вважає, що вимоги ТОВ "Агенція "Дельта М" про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із наданого позивачем акту приймання- передачі наданих послуг від 24.05.2019 р., вартість послуг адвоката із надання послуг протягом 11 годин становить 10 000,00 грн.
Проте, суд при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши категорію складності справи, в межах якої відповідачем-1 були отримані адвокатські послуги, а також ту обставину, що адвокат надавав послуги у даній справі такі самі, що і в 50 аналогічних судових справах, відкритих за позовними заявами НБУ до одних і тих самих відповідачів щодо правовідносин, які виникли з одних і тих самих підстав, пов'язаних між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, що доводяться одними і тими ж доказами, при цьому до судових засідань представник відповідача-1 під час розгляду справи по суті ні разу не з'явився, з метою дотримання співмірності між об'ємом роботи, проведеної адвокатом під час розгляду даної справи та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне зменшити розмір судових витрат ТОВ "Агенція "Дельта М" на професійну правничу допомогу з 10 000,00 грн. до 5 000,00 грн. та покласти їх на позивача.
Усі інші доводи НБУ з приводу заяви відповідача-1 суд відхиляє, оскільки вони носять формальний характер та не впливають на суть прийнятого рішення та висновки суду у цій частині.
Далі, розглянувши заяву ТОВ Компанія "Гарант" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн., суд встановив наступне.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн. відповідач-2 долучив до справи договір про надання правничої допомоги від 25.10.2018 р., укладений між ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" (клієнт) та адвокатом Голубом М.В.; акт про обсяг наданої правової домоги від 01.07.2019 р., докази оплати правничої допомоги на суму 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 142 від 04.03.2019); копію ордеру на представництво інтересів відповідача-2 в суді адвокатом Голубом М.В. (серія КВ № 426756 від 30.10.2018) та копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Голубу М.В. № 3856 від 24.09.2009 р.
Проте, дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що заявник (ТОВ Компанія "Гарант") не довів належним чином факту понесення витрат на правничу допомогу у заявленій сумі у даній справі.
Так, у пунктах 6.1, 6.2 договору про надання правничої допомоги від 25.10.2018 р. сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг погоджується сторонами в акті, а їх оплата проводиться протягом 5-ти днів після підписання акту. Тобто, вказаною умовою договору погоджено, що оплата послуг здійснюється по факту їх надання, після підписання акту про обсяг наданої правничої допомоги.
Згідно з актом про обсяг правничої допомоги від 01.07.2019 р. відповідачу-2 були надані послуги адвокатом у справі № 910/13415/18 на суму 13 000,00 грн.
Проте, як вбачається з долученого відповідачем-2 платіжного доручення № 142 від 04.03.2019 р., ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" сплатило не вартість вказаного акту, а аванс за договором про надання правничої допомоги від 25.10.2018 р. у загальній сумі 200 000,00 грн. (без посилання на акт чи справу).
Отже, вказаний доказ (платіжне доручення № 142 від 04.03.2019 р.) не може свідчити про надання правничої допомоги саме у даній справі (№ 910/13415/18), зважаючи на те, що аналогічні послуги відповідачу-2 надавались ще по 50-ти схожих справах, між тими самими сторонами, з тих самих підстав, розгляд яких здійснювався Господарським судом міста Києва, у яких ТОВ Компанія "Гарант" використовувало це саме платіжне доручення, як доказ оплати правничої допомоги.
Таким чином, оскільки ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" не надало належних доказів понесення витрат на правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн., суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Комплексного захисту Бізнесу "Дельта М" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 00032106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 11, корпус Б; ідентифікаційний код 35199148) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 липня 2019 року.
Повний текст додаткового рішення складений 31 липня 2019 року.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.
Суддя Головіна К.І.