вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" серпня 2019 р. Справа№ 910/17553/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Агрикової О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи,
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019
у справі №910/17553/18 (суддя Гумега О.В. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейд", м. Луцьк
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
про стягнення 160 402,47 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вог Трейд" (далі - позивач, ТОВ "Вог Трейд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач. АТ "Українська залізниця" про стягнення 160 402,47 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг № 07596/ЛЗ-2018 від 07.02.2018 в частині своєчасної доставки вантажу, прийнятого у позивача для перевезення, внаслідок чого позивачем нараховані штрафні санкції в сумі 160 402,47 грн. ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) за прострочку доставки вантажу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/17553/18 позов задоволено повністю.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця", на користь ТОВ "Вог Трейд"160 402,47 грн. штрафу та 2 406,04 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому відповідач зазначає, що позивачем не було надано місцевому господарському суду доказів на підтвердження перевезення вагонів №74927039 та №73950933. Також, за твердженням апелянта, місцевим судом не були враховані відмітки в графі №49 накладних про продовження терміну доставки, які були зроблені у відповідності до пункту 2.9 Правил обчислення доставки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/17553/18 та ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2019, враховуючи перебування на лікарняному судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (доповідачем у справі), справу № 910/17553/18 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 02.08.2019, справу № 910/17553/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Агрикової О.В.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженої відповідальність "Вог Трейд" (замовник) було укладено Договір № 07596/ЛЗ-2018 про надання послуг, (далі - Договір або Договір № 07596/ЛЗ-2018 від 07.02.2018) предметом якого, відповідно до п. 1.1, є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.
Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п. 1.3 Договору).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.
Відповідно до підпункту 8.5.2 Договору, заповнення ЕПД УМВС здійснюється відповідно до вимог Додатку 1 до УМВС. Таким чином оформлений ЕПД вважається оригіналом Договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
Підтвердженням приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння в ЕПД дати прийняття вантажу до перевезення та накладання ЕЦП. На вимогу замовника перевізник засвідчує дату прийняття вантажу до перевезення шляхом поставляння календарного штемпелю в роздрукованій копії ЕПД. Друк паперової копії ЕПД накладної виконується замовником або на його вимогу перевізником (пп. 8.5.4 п. 8.5. Договору).
Згідно п. 8.8 Договору у разі судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018 (п.12.1 Договору).
На виконання умов Договору протягом липня-серпня 2018 року відповідачем було здійснено доставку вантажів ТОВ "Вог Трейд" за наступними залізничними накладними: № 44341261, № 33416751, № 33234295, № 33234337, № 44029718, № 44389443, № 40380628, № 40427130, № 40245102, № 40245110, № 40453193, № 44615912, № 44038024, № 44401891, № 44457687, № 44445294 разом з відомостями вагонів.
При цьому накладні № 44457687 та № 44445294 є досилочними, тобто підтверджують прибуття частини вагонів за накладною № 44401891 з іншим поїздом.
Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач вказав, що відповідачем було порушено терміни доставки вантажів, визначені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, за накладними № 33234337, № 33234295, № 33416751, № 44029718, № 44389443, № 44401891, № 44038024, № 44615912, № 40380628, № 40427130, у зв'язку із чим позивач просив суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" 160 402,47 грн. штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
За змістом ч.2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч. 5 вищезазначеної статті умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 2 Статуту залізниць України (далі - Статут) зазначено, що останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до абз. 8 ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.
Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 ГК України).
Згідно ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно п.п. 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до п.п. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст.ст. 41, 116 Статуту) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць" (п. 2.1. Правил).
Згідно п. 2.4 наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.12, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми штрафу, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що при здійсненні розрахунку суми штрафу за накладною № 40427130 позивачем неправильно застосовано 30% штрафу за прострочення терміну доставки на два дні, так як відповідно до ст. 116 Статуту правильним є застосування 10 % штрафу від провізної плати. В іншій частині розрахунок позивача є правильним та нормативно обґрунтованим. Здійснивши власний розрахунок суми штрафу колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що обґрунтованою є сума штрафу у розмірі 138 250,79 грн.
Твердження відповідача про відсутність накладних на підтвердження перевезення вагонами №74927039 та №73950933 спростовується матеріалами справи а саме, копією залізничної накладної №44457687 якою здійснювалось перевезення вагоном №73950933 (графа № 19 накладної) (т.1, а.с. 63) та копією залізничної накладної №44445294 згідно якої здійснювалось перевезення вагоном №47927039 ( графа № 19 накладної) (т.1, а.с. 64).
Щодо твердження відповідача, що в накладних № 44029718, № 44389443, № 44401891, № 44038024, № 40427130 є посилання на графу № 49 із відміткою залізниці про збільшення терміну доставки в процесі перевезення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
- виконання митних та інших адміністративних правил;
- тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
- необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
- вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також перевантаження, які трапилися з вини відправника;
- інших затримок, які трапилися з вини відправника чи одержувача.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин затримки вантажу, а саме актів зазначених в графі 49 в кожній із спірних накладних. Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованим та безпідставними.
У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Ч. 1 ст. 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення судом першої інстанції мали місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі № 910/17553/18 підлягає зміні, позов задовольняється частково, до стягнення на користь позивача з відповідача підлягає штраф в сумі 138 250,79 грн. В іншій частині позову відмовити.
У зв'язку з зміною рішення суду першої інтснацїі, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються Північним апеляційним господарським судом на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/17553/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/17553/18 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі № 910/17553/18 в такій редакції:
"1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейд" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейд" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38 ідентифікаційний код: 19337044) штраф в розмірі 138 250, 79 грн (сто тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят гривень сімдесят дев'ять коп.) та 2 073,76 грн (дві тисячі сімдесят три гривні сімдесят шість коп.) витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити."
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейд" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38 ідентифікаційний код: 19337044) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код: 40075815) витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 397,94 грн (триста дев'яносто сім гривень дев'яносто чотири коп.).
5.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
О.В. Агрикова