вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" серпня 2019 р. Справа№ 910/1846/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Агрикової О.В.
Коробенка Г.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Пріоритет", м. Дніпро
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2019
у справі №910/1846/19 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сталевих Профілів", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Пріоритет", м. Дніпро
про стягнення 3 183 651, 48 грн.,
Короткий зміст вимог зустрічної позовної заяви.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/1846/19 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Сталевих Профілів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Пріоритет" про стягнення заборгованості у розмірі 3 183 651, 48 грн.
У процесі розгляду справи №910/1846/19 до Господарського суду міста Києва 23.05.2015 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Пріоритет" (далі - ТОВ "ГК "Пріоритет", відповідач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сталевих Профілів" (далі - ТОВ "Завод Сталевих Профілів", позивач за первісним позовом) про визнання недійсним договору поставки №1202/18-1 від 12.02.2017. У поданому зустрічному позові ТОВ "ГК "Пріоритет" просить суд поновити строк на пред'явлення зустрічного позову у справі № 910/1846/19.
Позовні вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що спірний договір не підписувався директором ТОВ "Завод Сталевих Профілів" ОСОБА_1 , підпис якого виконаний невідомою особою з імітацією підпису особи, від імені якої він виконаний, про що до суду подана відповідна заява свідка ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 в задоволенні клопотання ТОВ "ГК "Пріоритет" про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви відмовлено, повернуто ТОВ "ГК "Пріоритет" зустрічну позовну заяву до ТОВ "Завод Сталевих Профілів" про визнання недійсним договору поставки № 1202/18-1 від 12.02.2017 у справі № 910/1846/19.
Зазначена ухвала мотивована положеннями ст.ст. 42, 46, 86, 113, 116, 118, 119, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачу за первісним позовом зустрічної позовної заяви як такої, що подана з пропуском строку (до 21.03.2019), встановленого судом для подання відзиву в ухвалі про відкриття провадження у справі, та з огляду на відсутність підстав для його поновлення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "ГК "Пріоритет" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду сумісно з первісним позовом.
В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач за первісним позовом зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано та з порушенням норм процесуального права обмежив його у доступі до правосуддя. Зокрема, за обставин, коли ТОВ "ГК "Пріоритет" до 20.05. 2019 не було обізнано про факт підроблення підпису директора ТОВ "Завод Сталевих Профілів" ОСОБА_1 на спірному договорі, строк звернення до суду із зустрічним позовом пропущено ним з поважних причин.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/1846/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 поновлено ТОВ "ГК "Пріоритет" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №910/1846/19, відкрито апеляційне провадження у даній справі, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2019, враховуючи перебування у відпустці судді Тищенко А.І., яка не є головуючим суддею (доповідачем у справі), справу № 910/1846/19 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 02.08.2019, справу № 910/1846/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Агрикової О.В.
Позиції учасників справи.
22.07.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
ТОВ "Завод Сталевих Профілів" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ГК "Пріоритет" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 183 651, 48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1202/18-1 від 12.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1846/19. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.03.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі.
Підготовче засідання 21.03.2019 відкладено до 18.04.2019.
У підготовчому засіданні 18.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 23.05.2019.
Як вбачається із матеріалів справи та неодноразово зазначено судом першої інстанції в постановлених ним ухвалах відзив на позовну заяву від ТОВ "ГК "Пріоритет" надійшов до місцевого господарського суду 11.05.2019.
23.05.2019 до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "ГК "Пріоритет" до ТОВ "Завод Сталевих Профілів" про визнання недійсним договору поставки № 1202/18-1 від 12.02.2017 із клопотанням про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову у даній справі.
У підготовчому засіданні 23.05.2019 місцевим господарським судом оголошено перерву до 13.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у задоволенні клопотання ТОВ "ГК "Пріоритет" про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви відмовлено, повернуто зустрічну позовну заяву на підставі ст.180 ГПК України, оскільки відповідачем пропущено наданий строк для подання зустрічної позовної заяви.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає зазначений висновок суду першої інстанції правильним з огляду на таке.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до положень частини 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
За приписами ч.2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч.2 ст.180 ГПК України).
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч.6 ст.180 ГПК України).
Ст.113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. 8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 про відкриття провадження у даній справі зобов'язано відповідача не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.165 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві, а також докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.
Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем ухвали від 19.02.2019 про відкриття провадження у даній справі. В той же час, як зазначає відповідач у зустрічній позовній заяві, ТОВ "ГК "Пріоритет" отримало ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/1846/19 - 05.03.2019, тобто строк подання відзиву та відповідно зустрічного позову сплив 21.03.2018.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем відзив на позовну заяву подано 11.05.2019. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження продовження судом першої інстанції процесуального строку, встановленого для подання відзиву на позов, в порядку передбаченому ч. ч. 2, 6 ст. 119 ГПК України.
За встановлених обставин зустрічний позов відповідачем за первісним позовом мав бути пред'явлений у строк до 21.03.2019, тобто у межах встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву. Отже, відповідачем пропущено встановлений судом першої інстанції строк для пред'явлення зустрічного позову, що жодним чином не заперечується скаржником.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого судом строку для пред'явлення зустрічного позову представник відповідача за первісним позовом - адвокат Дорошенко О.М. в апеляційній скарзі посилається на те, що відзив на позов подано без ознайомлення з матеріалами справи, а також на те, що представництво інтересів ТОВ "ГК "Пріоритет" здійснювалося різними адвокатами, з яких лише адвокат Дорошенко О.М. має укладені договори про надання правової допомоги як з відповідачем, так і з фізичною особою ОСОБА_1 . Наявність договірних відносин з клієнтом ОСОБА_1 дозволило адвокату встановити факт підроблення підпису ОСОБА_1 на оспорюваному договорі поставки № 1202/18-1 від 12.02.2017. У інших адвокатів не було можливості порівняти підписи ОСОБА_1 на договорі поставки та договорі про надання правової допомоги. Таким чином відповідач до 20.05.2019 не володів відомостями про підроблення підпису ОСОБА_1 в договорі поставки і, відповідно, дізнався про своє право на позов лише 20.05.2019, яке реалізував 23.05.2019 пред'явивши зустрічний позов.
Відмовляючи ТОВ "ГК "Пріоритет" у поновленні процесуального строку на подання зустрічного позову у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач за первісним позовом з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі мав достатньо часу для підготовлення та направлення на адресу суду зустрічної позовної заяви, при цьому, участь у справі різних представників відповідача та подання відзиву на позовну заяву без попереднього ознайомленням з матеріалами справи не є підставою для поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, враховуючи що відповідач мав право та реальну можливість ознайомитися з матеріалами справи, проте не скористався таким правом протягом тривалого часу, асаме з моменту отримання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 про відкриття провадження у справі від до 21.05.2019.
За висновком суду першої інстанції відповідачем за первісним позовом не доведено обґрунтованості підстав пропущення строку на звернення до суду з зустрічним позовом та не обґрунтовано підстав пропущення строку на звернення з клопотанням у порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, зокрема, враховуючи, що протягом тривалого розгляду справи відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом на подання зустрічного позову, а також те, що відповідач за первісним позовом мав право подати до 20.03.2018, клопотання у порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України про продовження такого строку, чого ним зроблено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "ГК "Пріоритет" на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступні положення чинного законодавства.
Частиною 3 ст.173 ГПК України передбачено, що об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Згідно з ч.3 ст.180 ГПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Оскільки зустрічний позов відповідачем було подано до суду першої інстанції після початку підготовчого засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що після початку підготовчого засідання не вбачається можливим об'єднати в одне провадження вимоги зустрічного позову з первісним позовом.
З урахуванням викладеного колегія суддів відхиляє також твердження скаржника, викладене в апеляційній скарзі, про те, що із системного аналізу ч. 1 ст.180 ГПК України та ч.2 ст.4 ГПК України вбачається, що законодавець встановив строки пред'явлення зустрічного позову для відповідачів, які на момент початку такого строку були обізнані про порушення своїх прав та законних інтересів та, відповідно, наділені правом звернення до суду з позовом. Положення ч.2 ст. 4 ГПК України гарантують відповідачу за первісним позовом право на звернення до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у загального порядку, і повернення судом першої інстанції зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням порядку, передбаченого ч.1 ст.180 ГПК України, не позбавляє відповідача за первісним позовом такого права на судовий захист.
Враховуючи відсутність обґрунтування поважності причин пропуску відповідачем за первісним позовом строку на пред'явлення зустрічного позову, апеляційна інстанція не може прийняти до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на практику ЄСПЛ (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 19 грудня 1997 року у справі "Brulla Gomes de la Torre v. Spain", рішення у справі "Кутіч проти Хорватії"(заява №48778), рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" (заява №8863/06)) в частині доступу до правосуддя, оскільки відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Дійсно, важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03) (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 42/92-08).
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України"). Отже кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, і Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на викладене, колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що зустрічний позов мав бути прийнятий судом першої інстанції та розглядатись разом з первісним позовом, оскільки ТОВ "ГК "Пріоритет" не було дотримано встановленого процесуальним законом порядку його пред'явлення.
При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зауважити, що відповідач не позбавлений права на звернення до господарського суду за захистом порушеного права шляхом подання окремої позовної заяви на загальних підставах (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно положень ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами розгляду даної справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду від 28.05.2019 постановлена у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Пріоритет" у справі №910/1846/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №910/1846/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.В. Агрикова
Г.П. Коробенко